Чи Толкін писав про… Чистилище?

У відомого (всім) письменника є оповідання «Листок, намальований Ніґґлом». Воно представляє героя, який мандрує потойбічним світом.

Це єдина історія, написана Толкіном, яка має символічне значення, ширше за «Володаря перснів».

Історія розповідає про художника-аматора на ім’я Ніґґл. Йому постійно перешкоджає сусід, і навіть цього не приховує. А ще у Ніґґла «надто добре серце» і він не може відмовити людям у їхніх проханнях, весь час полишаючи працю над своєю найкращою картиною.

Одного дня виявляється, що Ніґґл хворий. Незабаром його відвідує гість, який заявляє, що подорож, у яку він роками збирався, уже має розпочатися. Наш герой губить свій багаж на залізничній станції та потрапляє до притулку, де його оточують лікарською опікою, однак змушують тяжко працювати.

Спершу він не бажає виконувати завдану роботу, але з часом стає дедалі охочішим до допомоги. Потім він потрапляє на суд, де чує голоси, що розповідають про нього та про його призначення. Далі його відправляють до величезної країни з видом на гори, де він зустрічає свого набридливого сусіда і когось схожого на пастуха, який пропонує їм допомогти дістатися місця призначення.

Чистилище — це найбільш очевидна асоціація з місцем, що описане в оповіданні Толкіна. Головний герой не був безвинним, але завдяки своїй доброчинній поведінці, зокрема щодо сусіда, містера Періша, Ніґґл опиняється у чистилищі, де має спокутувати за скоєні раніше гріхи.

Голоси, що супроводжували його під час «процесу», це напевно «Справедливість» і «Благодать», які виголошували аргументи за і проти. Зрештою Ніґґл потрапив до чудесної країни, тобто до Неба, де пізнав Месію і нарешті зміг віднайти внутрішній спокій.

Ця історія надихає нас до подальших роздумів щодо життя по смерті, і також дає надію на те, що навіть коли ми грішні, то можемо «відпрацювати» погані вчинки, аби потім могти потрапити до Раю.