«National Geographic» публікує сенсаційні результати досліджень.
Учені, які працюють у єрусалимському храмі Гробу Господнього, встановили нові факти, що проливають більше світла на можливе місце поховання Ісуса Христа.
Протягом сотень років будівля храму Гробу Господнього страждала від нищення внаслідок воєн, пожеж і землетрусів. 1009 року храм був знищений повністю, а потім перебудований. Однак сьогодні вчені мають цінні докази стосовно гаданого місця поховання тіла Господнього.
Нові факти: гріб старший, ніж вважалося
«Чи цей гріб, який ми досліджуємо, є тим самим, який ідентифікувала римська експедиція майже 17 століть тому?» — запитують дослідники на сторінках «National Geographic».
Аналізи, проведені сучасними вченими, вказують, що вапнякова печера, що міститься у підвалах храму, — та сама, яку відкрили стародавні римляни.
Розчин і мармур, які вкривали поверхню гробівця, як випливає з досліджених проб, походять із 345 року н.е. Згідно з історичними донесеннями, римська експедиція, яка відкрила і консервувала це поховання, відбулася 326 року.
«Досі найраніші проби з гробу, які ми мали у своєму розпорядженні, належали до часу Хрестових походів, із чого випливало, що це місце не старше за тисячу років», — пише «National Geographic».
Це насправді гріб Христа?
На думку вчених, з археологічного погляду на сьогодні немає очевидних доказів того, що в цьому гробі перебував сам Ісус.
Нові результати датування радше наводять на думку, що ціла конструкція походить із часів імператора Константина, першого християнського імператора Риму.
Дослідження гробу
Перше за довгі століття відкриття гробу Господнього відбулося у жовтні 2016 року, в ході реконструкції цілого храму, що була проведена групою з афінського Національного політехнічного університету.
Коли тієї жовтневої ночі уперше було відкрито гробницю, вчені були глибоко здивовані тим, що побачили. Під мармуровою плитою виявилася тріснута кам’яна плита з вибитим хрестом, покладена безпосередньо на «погребальне ложе» — місце, куди кладуть тіло померлого.
Тоді вчені говорили про гіпотезу, що мармурова плита походить із часів хрестоносців, з ХІ століття. Інші вважали, що її походження давніше, а пошкодження належать саме до часів хрестоносців. Ніхто тоді й припустити не міг, що ретельніші дослідження викажуть ще старший вік поховання, часів Римської імперії.
Переклад CREDO за матеріалами: Deon, Gość Niedzielny