Йоан Павло І помер природною смертю. У цьому переконана сестра Маргарита Марін, одна з чотирьох черниць, які опікувалися Папою під час його короткого понтифікату. Вперше італійська черниця публічно висловилася про останні хвилини «усміхненого Папи», який керував Церквою лише 33 дні.
Папа Йоан Павло І «помер у своєму ліжку, спокійно. На носі в нього були окуляри, а в руках — три аркуші паперу. Смерть його була несподівана». Черниця підтвердила, що за день до смерті, 27 вересня 1978 року, Папа відчув поколювання в серці. «Він сказав про це секретарям. Але не придав цьому значення».
Наступного дня, розповіла італійська монахиня, «о 5.15 год. ми принесли каву до сакристії. Я пішла за покупками і о 5.30, побачивши, що кава залишилася невипита, ми почали хвилюватися. Сестра Вінченца пішла до кімнати, постукала, але відповіді не було. Тоді вона відчинила двері і покликала мене: ходи, ходи. Коли вона підійшла до ліжка, то крикнула: “Ти не міг так зі мною учинити”». На аркушах, які Папа тримав у руках, сестра Маргарита прочитала слова «Оцей чоловік ненажера й винопивець» з Євангелії від Матея (11, 16-19). Черниця припускає, що це були нотатки для загальної аудієнції.
Як відомо, протягом понтифікату Йоана Павла І відбулось тільки чотири загальні аудієнції. Папа виголосив одне послання «Urbi et Orbi».
Після смерті Йоана Павла І з’явилося багато домислів на тему її причин та обставин. Було чути навіть думки, що Папу таємно вбили, отруїли. Ватикан назвав офіційною причиною смерті інфаркт.
Папа Йоан Павло І (Альбіно Лучані) народився 17 жовтня 1912 року у Форно ді Каналє (колишня назва Каналє д’Агордо). З 1958 р. він був єпископом Вітторіо Венето, з 1969 р. — патріархом Венеції, а з 1973 р. — кардинал. 26 серпня 1978 р. був обраний Папою та прийняв ім’я Йоанна Павла I. Він був названий «Папою усмішки». Раптово помер 28 вересня 1978 року.