Чилі це дивна країна, в якій «християнами є навіть атеїсти», — сказав чилійський письменник Антоніо Скармета.
Він знаний своєю повістю «Листоноша», про Пабло Неруду. Письменник не приховує свого зворушення від візиту Папи Франциска у його країну.
«Той факт, що Берґольйо в Чилі — країні, відділений від інших через свою витягнуту форму, — це благословення, яке принесе оживлення віри і надії нашому народу», — сказав в інтерв’ю для «Avvenire» Антоніо Скармета, на сьогодні — один із найвідоміших прозаїків Латинської Америки, який «визнав Ісуса найбільш репрезентативною постаттю останніх двох тисячоліть».
Для Скармети Папа Франциск — це людина, від якої струмує тепло, близькість. «Мені подобається ім’я, яке він вибрав, позичене від св.Франциска Ассизького,який сказав: “Небагато може мене вдовольнити, а з того небагато — дуже мало”. Я відчуваю глибоку співзвучність із Папою, коли він закликає втішатися малими речами повсякдення. Бог такий само інтенсивний у безкінечній величі, як і безкінечно малий», — сказав письменник.
Коли його попросили дати визначення своїй батьківщині, він сказав, що це «країна, з якої люди не мусять виїжджати. Навпаки, приїжджають». Згадав, що попередній папський візит (Йоана Павла ІІ) припав на час військової диктатури. «Тоді Церква багато зробила для захисту жертв і допомоги тим, кого переслідував режим. Нині ми щасливо живемо у демократії: раз керують правоцентристи, іншим разом лівоцентристи. Однак відмінності між бідними і багатими надалі великі, а соціальна справедливість — повільна», — додав Скармета.
Письменник переконаний, що послання Папи буде плідним для чилійців: «Ми потребуємо “трансцендентного потрясіння”. Інколи, загрузлі в банальності, ми втрачаємо вимір нескінченності».
На запитання, кого з місцевих авторів Франциск міг би процитувати, аби справити йому задоволення, Скармета відповів словами Пабло Неруди зі своєї повісті: «У Чилі всі — поети… Папа, отже, має величезний вибір. І хоч би кого вибрав, це буде хороший вибір». А на завершення додав: якби міг зустрітися з Папою Франциском, то попросив би його не від’їжджати.