Кілька достатньо нескладних правил, які варто опанувати членам родин учасників бойових дій, а також і тим, хто у своїх сім’ях воїнів не має.
Цілком можливо, рано чи пізно вам випаде з ними зіткнутися, розмовляти, вирішувати справи. Врахуйте те, чого робити НЕ варто.
1.Не підходьте ззаду, навіть якщо хочете обійняти його. Краще наближайтеся збоку або спереду.
2.Не з’являйтесь перед ним раптово у безпосередній близькості. Також обов’язково попередьте про це дітей.
3.Уникайте створення раптових різких та гучних звуків у побуті (брязкання виделки по тарілці, посуд у мийці тощо).
4.Намагайтесь уникати (не створювати) побутових ситуацій, які можуть роздратувати його.
5.Навіть з урахуванням усіх негативних емоцій, які могли накопичитися у вас за час його відсутності, не демонструйте їх йому!
6.У разі спільного перегляду телепередач намагайтеся оминати сюжети, пов’язані з війною, насильством, убивствами тощо.
7.Якщо ви доручаєте чоловікові певні побутові завдання — простежте за тим, щоб вони були не занадто складними, особливо на початку.
Правила спілкування з учасником бойових дій
1.Не примушуйте його розповідати про війну.
2.Не перебивайте, не зупиняйте його, коли він говорить.
3.Слухайте його уважно.
4.Не надавайте оцінок почутому від нього.
5.Не використовуйте під час спілкування висловів на зразок «Війна – це пекло», «Ти можеш залишити все у минулому», «Так, я розумію» тощо.
6.Не приймайте рішень щодо нього (наприклад, щодо необхідності звернення до психолога) поспіхом, у невдалий момент, без попереднього уважного вислуховування.
7.Не вказуйте, що йому слід робити.
8.Не давайте йому порад, попередньо не вислухавши його уважно.
9.Для надання поради обирайте слушну для цього мить. Переконайтеся, що він не проти її вислухати.
За матеріалами: life-after