«Ми повинні переображувати світ через Боже Милосердя»

В неділю парафіяни вінницької парафії Божого Милосердя, що є дієцезіальним санктуарієм, відзначили своє храмове свято.

Перед початком урочистої св. Меси настоятель парафії о. Стефан Маєвський сказав, звертаючись до її учасників: «Благаймо Бога, щоб Він наповнив своїм милосердям усе наше життя».

Разом із єпископом-ординарієм св. Месу співслужили о. Стефан Маєвський, хранитель санктуарію Божого Милосердя о. Ярослав Ґонсьорек, вікарій парафії Христа Царя в Хмельницькому о. Микола Бистрицький та настоятель парафії Воздвиження Святого Хреста в м. Пшечно (Польща) о. Вацлав Докурно.

«Проголошуючи цей храм санктуарієм Божого Милосердя, — сказав для CREDO владика Леон, — ми ставили за мету допомогти грішним людям прийти до Божого Милосердя, пізнати його, зануритися у нього.

Колись Папа Йоан Павло ІІ, коли у нього виникали якісь складні проблеми, їхав до санктуарію в Кальварії (Польща). Я хотів би, як ординарій дієцезії, щоб сюди, до цього санктуарію, люди приходили, щоби вирішити свої проблеми. Бо тільки Боже Милосердя може визволити нас із рабства гріха, в яке ми потрапили. Адже відомо: хто не пройде дверима Милосердя, йтиме дверима Божої справедливості.

Я хочу, щоб двері Божого Милосердя відкривались для якомога більшого числа людей. А для цього потрібно, щоб люди про це знали — знали про милосердя нашого Бога. Ми ж — і це потрібно визнати — мало про це інформуємо людей. Для ширення культу Божого Милосердя потрібно робити більше. Потрібно бути апостолами Божого Милосердя. Ми бачимо образ Милосердного Ісуса.

Нині цей образ має значення не тільки для Церкви — він має значення для усього світу. З милосердного Серця Господа, пробитого за наші гріхи, на світ спливають два струменя: червоний і білий. Це молитва
і вчинки милосердя. Це те, що кожен з нас повинен виконувати. Я вже не раз наводив приклади, як постійна молитва, зокрема — Коронка до Божого Милосердя, змінювала життя людей, їхніх родин. І якби усі ми жили цим — світ був би іншим. Було би менше війн, менше насильства, менше конфліктів в родинах. Адже, подивіться з якими проблема зараз зустрічаються сім’ї, молодь. Хто допоможе їх вирішити? Суспільство, держава? Ні, це ми повинні переображувати світ через Боже Милосердя, яке є останнім рятувальним колом для світу».

Заклик бути апостолами Божого Милосердя лунав також і під час проповіді, яку проголосив єпископ Леон. Посилаючись на фрагмент Євангелія, що читається в цей день на Службі (Йн 20, 19-31), владика зупинився на таких аспектах християнського життя, як віра і Боже Милосердя: «В них справджується наша віра. Віра, це фундамент нашого життя. Без віри ми не можемо подобатись Богу, не можемо розуміти інших людей — адже віра необхідна для того, щоб поставити себе на місце іншого, і, врешті, не можемо розуміти самих себе. І сьогодні, коли читається цей уривок із Євангелія, ми пересвідчуємося в тому, як Господь проявляє милосердя до нас, встановлюючи таїнство покаяння і примирення».

Говорячи про значення сповіді для життя християнина, Його Преосвященство назвав її ліками для нашої душі, зазначивши, що існує багато прикладів того, як завдяки щирій сповіді люди зцілялись і від фізичних недуг, а також навів слова св. Августина: «Молитва стукає в двері милосердя, а сповідь їх відчиняє».

Про молитву ж владика сказав, що вона матиме наслідки, коли її супроводжують вчинки милосердя до ближніх, порівнявши молитву без милосердя з птахом без крил. Його Преосвященство закликав вірних бути вдячними Богу за таїнство покаяння і примирення та заохочувати своїх рідних, близьких і знайомих регулярно приступати до сповіді, особливо дев’ять перших п’ятниць і п’ять перших субот місяця, а також — впроваджувати у своїх родинах молитву Коронки до Божого Милосердя, якої «потребують наші сім’ї, Церква і суспільство, потребує наша країна».

Цією молитвою учасники урочистості молились по закінченні св. Меси перед Пресвятими Дарами. Урочисте Богослужіння завершила процесія від храму до Розп’яття, встановленого на перехресті вулиць цієї частини Вінниці.

За завершенням Богослужіння не завершилось свято: парафіян і гостей урочистості чекала євангелізаційно-концертна програма.

Перед її початком єпископ Леон заохотив присутніх взяти в ній участь, наголошуючи на тому, що «пісня допомагає нам прийти до Бога, оскільки той, хто співає, прославляє Бога двічі».

Концерт розпочав виступ двох маленьких парафіян — Кароліни і Святослава, — які прочитали вірші, а продовжила, співом пісень, що прославляють милосердного Бога, молодь з парафії. Справжньою окрасою концерту, як і всієї урочистості, став виступ гурту «Під небом» під керуванням о. Миколи Бистрицького. За два роки свого існування гурт у складі о. Миколи, Ігоря Грабовського, Марини Круть, Максима Мальцева та Максима Панюка вже не раз виступав на різних заходах, зокрема – на Дієцезіальному дні молоді в Хмельницькому.

«Центральне місце в нашій творчості, — сказав для CREDO о. Микола, — посідає тема відносин людини з Всевишнім, Котрого ми у своїх піснях не завжди називаємо Богом, але завжди маємо на увазі».

Одну з пісень, що виконав гурт, була присвячена, як сказав о. Микола, «тим, завдяки кому ми можемо відчувати себе вільними і не робити, те, що нам хтось диктує». «Ті ж, — продовжив керівник гурту, – кому ця пісня присвячена, вже по-справжньому вільні, оскільки перебувають в домі Отця».

Під час концерту на території санктуарію проводився благодійний ярмарок. Виручені на ньому кошти, за словами керівника парафіяльного осередку «Caritas» п. Юлії Балицької, будуть використані на різні благодійні цілі.

Проект CREDO ви можете підтримати гривнею за цим рахунком ПриватБанку 5168 7427 0591 5506