Папа: «Рабство — це не щось із давніх часів»

Рабство — це не щось із давніх часів; це явище, яке глибоко вкорінене та проявляється також і сьогодні.

Про це нагадав Папа Франциск у своєму відеозверненні до учасників Другого міжнародного екуменічного форуму на тему «Старі проблеми нового світу». Форум відбувся 5‑8 травня 2018 року в столиці Аргентини Буенос-Айресі. Патронат для нього надали Константинопольський патріарх Варфоломей І, а також Буенос-Айреська православної архиєпархія та Православний інституту ім. Патріарха Афінаґора (Каліфорнія, США), повідомляє Радіо Ватикану.

Екуменічна співпраця

Завдання форуму — об’єднати експертів, політиків, богословів, науковців з Латинської Америки та інших регіонів світу в дискусію, започатковану першим таким форумом. Він відбувся в лютому 2017 року в Стамбулі завдяки співпраці між патріархом Варфоломеєм та архиєпископом Кентерберійським Джастіном Велбі, головою Англіканської співдружності. Перший форум був присвячений торгівлі людьми і мав тему «Гріхи в нас перед очима». Тодішня зустріч завершилася підписанням спільної декларації, в якій висловлено спільну залученість у справу викорінення сучасних форм рабства.

Трагічна дійсність сьогодення

«Рабство не є чимось із давніх часів. Ідеться про практику, яка глибоко вкорінена й проявляється також і сьогодні та в різних формах: торгівля людьми, експлуатація, викликана боргами, визискування дітей, сексуальна експлуатація чи примусова домашня праця — це лише деякі з‑поміж багатьох форм. Кожна з них гірша від інших», — зазначає Папа Франциск у відеопосланні до учасників форуму.

Як зауважує Святіший Отець, попри брак інформації щодо деяких регіонів, навіть наявні дані вражають і, правдоподібно, вони занижені. Згідно з деякими даними, йдеться про 40 мільйонів людей, що є жертвами рабства.

Недопустимо вмивати руки

«Перед лицем цієї трагічної дійсності ніхто не має права вмивати руки, якщо не бажає ставати деякою мірою співучасником цього злочину проти людства», — наголошує Святіший Отець. Найпершим завданням є «впровадження стратегій, які спрятимуть кращому ознайомленню з темою, розриваючи завісу байдужості». Адже здається, що «чимало людей не хочуть зрозуміти серйозності проблеми».

Як зауважує Папа Франциск, це викликане тим, що люди, безпосередньо втягнені в злочинні формування, не хочуть, аби про це говорилося, щоб не втрачати прибутків. А чимало «кінцевих споживачів», навіть знаючи про проблему, воліють не говорити про неї, споживаючи «послуги» жертв торгівлі людьми.

«Ми не маємо права відвертати свій погляд і заявляти про своє незнання чи невинуватість», — стверджує Глава Вселенської Церквиє

Друге завдання для розв’язання проблеми — «діяти на користь тих, які стали невільниками». Це означає «захищати їхні права» та не дозволити, щоб «корумпованим особам і злочинцям вдавалося уникати відповідальності й щоб за ними було останнє слово».

Вирішувати не лише наслідки, а й причини

Але «замало» впроваджувати програми, спрямовані на покарання експлуатації людей, якщо «не вирішувати причин, найглибшого коріння цієї проблеми». «Коли країни страждають від крайньої бідності, насильства й корупції, то ні економіка, ні законодавчі рамки, ні основні інфраструктури не є ефективними, вони неспроможні гарантувати безпеку, добробут чи основні права», — наголошує Святіший Отець. А такий стан сприяє тому, що «автори цих злочинів і надалі діють у повній безкарності».

Крім того, соціологічні дослідження вказують, що організована злочинність обирає свої жертви серед людей, які не мають достатніх засобів для утримання. Отож відповідь полягає в тому, щоб «створювати можливості для цілісного людського розвитку, починаючи від якісної освіти» та відкриваючи «нові можливості зростання через працевлаштування».

Необхідність спільних зусиль

Ця величезна праця, яка вимагає «мужності, терпеливості й витривалості», потребує «спільних і глобальних зусиль» з боку різних суспільних діячів. «Також і Церкви, — наголошує Святіший Отець, — повинні брати участь у виконанні цього завдання. В той час, як окремі особи та групи ганебно спекулюють на темі рабства, ми, християни, всі разом покликані розвивати співпрацю таким чином, аби долати будь-які прояви нерівності та дискримінації, бо саме вони є тим, що робить можливим, аби людина могла поневолювати іншу людину».

Такі спільні зусилля, за словами Глави Католицької Церкви, будуть «дієвою допомогою в побудові оновленого суспільства, спрямованого на свободу, справедливість і мир».