Неможливо навчитися за книжками, як бути чоловіком. Але книжки можуть допомогти розібратися в іншому: що саме в сучасній масовій культурі заважає чоловікам знайти свою ідентичність.
Ось п’ять робіт, які вразили мене особисто; сподіваюся, допоможуть і вам, батьки.
1.Чоловік у відриві. Ігри, порно і втрата ідентичності. Філіп Зімбардо. 2016
Новітнє дослідження на тему мужності і причин її занепаду в суспільстві. Написав автор знаменитого Стенфордського тюремного експерименту Філіп Зімбардо. Вчений наводить тривожні цифри досліджень про американських молодих чоловіків: вони тепер навчаються набагато гірше за жінок, рідше вступають до ВНЗ, дуже довго живуть із батьками, серед них стало більше безплідних або затовстих. Його пояснення мало кому сподобаються: він вважає, що вже виросло покоління, яке було виховане комп’ютерними іграми і доступним порно. І що в цьому поколінні набагато слабкіше розвинені такі навички, як уміння ставити мету і досягати її, або впоратися зі своїми емоціями. Тому що хлопці звикли досягати всього у віртуальному, а не в реальному світі. А спілкуватися з реальними жінками — це ризик зустріти відмову, чого немає в порно.
Цитата з книжки:
«Суспільство хоче, щоб чоловік міцно стояв на ногах, був активним громадянином, здатним брати на себе відповідальність; щоби, працюючи пліч-о-пліч з іншими, він поліпшував життя свого колективу і всієї країни загалом. Але іронія полягає в тому, що саме суспільство не пропонує ні підтримки, ні орієнтирів, ні матеріальних засобів, ні місця, де всі ці молоді люди могли б зустрітися і розібратися зі своїми мотиваціями. У виродженні чоловіків бере участь цілий ланцюжок інститутів, починаючи від держави з її відповідною політикою та засобами масової інформації, і закінчуючи навчальними закладами та сім’єю ».
2.Досить бути милим хлопцем. Роберт Гловер
Людина, яка цінує думку інших, завдаючи шкоди своїм базовим потребам. І через ці старання бути «добрим» для всіх залишається постійно нещасною і нереалізованою. Такий портрет «милого хлопця» зображає американський психолог Роберт Гловер. Його книжка була видана ще 2003-го року, відтоді була перекладена безліччю мов світу, зокрема російською. На підставі цієї книжки Гловер проводить семінари. Більш того, з цього курсу поступово виріс курс «Фундамент», який в Україні проводить відомий психолог Андрій Жельветро.
Цитата з книжки:
Останнім часом дедалі більшає «чоловіків, привчених до того, щоб шукати схвалення інших. Я називаю таких чоловіків милими хлопцями, — пише Роберт Гловер. — Милі хлопці прагнуть бути хорошими і робити все “правильно”. Коли вони роблять щасливими інших — вони щасливі. Милі хлопці бояться конфліктів і готові йти на величезні жертви — аби нікого не засмутити. Загалом беручи, милі хлопці — миролюбні й великодушні люди. Найбільше вони стурбовані тим, щоб радувати жінок і відрізнятися від інших чоловіків. Простіше кажучи, милі хлопці вважають, що як вони будуть хорошими, щедрими і дбайливими, то стануть щасливими, коханими і задоволеними життям. Проблема в тому, що така стратегія не працює. Більше того, вона заважає чоловікові стати цілісним».
3.Джеймс Холліс. «В тіні Сатурна» + 1994
Дуже глибоке і серйозне психологічне дослідження, хоч і невелике за обсягом. Психоаналітик Джеймс Холліс вважає, що чоловікові важливо не виконувати ролі, нав’язані йому суспільством, а знайти своє покликання в житті.
Цитата з книжки:
«Кожен син повинен запитати себе: які травми були у мого батька? Чим він пожертвував (якщо ця жертва була) заради мене та інших? На що він сподівався і про що мріяв? Втілив він у життя свої мрії? Чи був він емоційно вільний, щоб жити таким життям? Жив він своїм життям або за заповідями Сатурна? Як його батько і його культура заважали його життю? Що мені хотілося б дізнатися від нього про його життя і його історії? Що мені б хотілося дізнатися від нього про те, що означає бути чоловіком? Чи пробував батько відповідати на такі питання, але всередині себе, не для сторонніх? Чи доводилося йому взагалі коли-небудь їх ставити? У чому полягає непрожите життя мого батька, і, може бути, я тією чи іншою мірою проживаю це життя за нього?
Такими є питання одного покоління до іншого, що не проговорюються вголос. Якщо ми їх свідомо не ставимо, значить, відповіді на них були несвідомо прожиті всередині, часто викликаючи травму. Коли ми ставимо такі питання, навіть якщо батько помер, у нас більше шансів уникнути його ідеалізації або знецінення. Він перетворюється на чоловіка, більше схожого на нас самих, на брата, який пройшов через такі ж випробування. Тоді навіть у разі серйозної травми ми, швидше за все, будемо ставитися до нього зі співчуттям. Якщо нами заволодіє ненависть, ми збережемо зв’язок із джерелом нашої травми. Якщо ми краще зрозуміємо своїх батьків з погляду дорослої людини, то швидше зможемо стати батьками для самих себе».
4.Джон Елдрідж
Американець Джон Елдрідж знайшов своє пояснення кризи батьківства і мужності в сучасному суспільстві. Згідно з Елдріджем, чоловіча інфантильність часто пов’язана з тим, що батько не приділяв часу своєму сину або зовсім покинув його, тим самим не давши йому пройти необхідну для кожного чоловіка ініціацію. Тому багато чоловіків так і залишаються хлопчиками в душі, навіть якщо вже стали фізіологічно дорослими. Потім вони марно шукають підтвердження власної мужності у своїх жінок. Хоча Елдрідж глибоко впевнений у тому, що мірою того, як чоловік відповідає на виклики, які йому ставить доля, він поступово проходить ініціацію. Про те, як проходить ця ініціація, Елдрідж пише у різних своїх книжках, але найбільше — у книжці «Дике серце».
Цитати з книжки:
– Витративши останні тридцять років на те, щоб зробити чоловіків більш делікатними, легко керованими і навіть жіночними, тепер суспільство лає їх за те, що вони втратили мужність.
– Коли хлопчаки грають у «війнушку», вони репетирують свою роль, яку їм належить зіграти в набагато серйознішій драмі. Можливо, колись вам знадобиться захист саме цього хлопчика.
– Коли ростиш синів, рецепт веселощів простий: треба додати в кожне заняття трохи небезпеки, змішати все це з невеликим дослідженням, приправити дещицею безладу — і ви досягли мети.
– Якщо ви не забезпечите хлопчика іграшковою зброєю, він виготовить її з того, що буде під рукою. Мої сини ліпили пістолети з хлібної м’якоті за сніданком. Кожна палиця або гілка ставала списом або, ще краще, базукою. Попри те, що говорять багато сучасних педагогів, все це свідчить зовсім не про психічний розлад, викликаний жорстокістю, яку несе телебачення, або хімічним дисбалансом в організмі. Агресія — це частина чоловічої природи, вона «вмонтована» в нас.
– «Куди поділися справжні чоловіки?» — ось затерта тема для ток-шоу і книжок наших днів. «Але ви ж попросили їх стати схожими на жінок», — хочеться відповісти.
– Ми спостерігаємо таке розмивання меж між статями, якого світ ще не бачив. Як чоловік може знати, що він чоловік, якщо його головна мета — стежити за своїми манерами?
– Що менше чоловік відчуває свою мужність у присутності жінки, то більше його приваблює порнографія.
– Є три бажання, які я знайшов у глибині свого серця і якими не можу знехтувати, не втративши при цьому душу. Вони визначають те, ким я є, який я і яким хочу стати. Я вдивлявся у власне дитинство, шукав відповідь на сторінках книжок, уважно слухав багатьох, багатьох чоловіків, і тепер я впевнений, що ці бажання однакові для всіх, вони — ключ до розуміння мужності як такої. Вони можуть бути придушені, забуті або замінені чимось іншим, але в серці кожного чоловіка є відчайдушне бажання виграти бій, пережити пригоду і врятувати красуню.
– Мужність не виникає сама по собі, вона дарується або передається. Хлопчик дізнається, хто він і на що здатний, від чоловіка або групи чоловіків. Він не може дізнатися про це якимось іншим чином. Він не може дізнатися про це від інших хлопчиків, не пізнає він цього і в жіночому оточенні. Від початку світу існує Божий задум, згідно з яким основу в серце хлопчика закладає його батько, і батько передасть йому це найголовніше знання і впевненість у власній силі. Батько стає першим чоловіком у житті хлопчика й назавжди залишається найважливішим чоловіком у його житті. І більше, батько повинен відповісти на найголовніше питання свого сина і дати йому ім’я.
– Розлучення — це рана, яка ніколи до кінця не заживає, бо хлопчик (або дівчинка) думає, що якби він (вона) поводився (поводилася) краще, тато не пішов би з дому.
– Більшості чоловіків ніколи не говорили про те, що значить бути справжнім чоловіком. Їм ніколи не показували, як треба поводитися, а головне —як боротися за своє серце. Невдачі багатьох батьків, культура, яка прагне позбавити чоловіків мужності, і бездіяльність Церкви призвели до того, що чоловіки втратили орієнтири.
– У чоловіка повинна бути своя битва в цьому житті, велика місія, важливіша для нього, ніж його будинок і сім’я. У нього має бути справа, якій він залишається відданий навіть за ціну власного життя, бо інакше не може.
5.Воррен Фаррелл, «Міф про владу чоловіків» (1993 рік, перевидання 2000 року).
«Міф про владу чоловіків» був виданий 1993 року, й відтоді став бестселером та однією з головних праць у галузі вивчення маскулінності. Головна ідея Фаррелла: поширене уявлення про те, що чоловік має необмежену соціально-економічну і політичну владу — омана. Тому що чоловіків привчили називати владою те, що представники будь-якої іншої соціальної групи назвали б відсутністю влади. Автор наводить як приклад обов’язкову військову повинність: якби будь-яка інша соціальна група була обрана на підставі своїх виключно вроджених, що не залежать від них якостей (будь то афроамериканці, євреї, жінки або гомосексуали), то ми б негайно визнали це дискримінацією. Однак у тому, що чоловіків призивають на службу тільки на підставі ознаки вродженого – їхньої статі, — ми не знаходимо нічого поганого. І так в усьому. Як ключовий аргумент на захист своєї теорії Фаррелл використовує статистику високої чоловічої смертності і суїцидів.
Це єдина книжка з нашого списку, яка поки не перекладена ні російською, ні українською мовами.
Влад Головін, Отцовский клуб. Переклад: Родина
фінансово.
Щиро дякуємо!
