Два ключі для запобігання сексуальним домаганням з боку духовенства представив о.професор Ганс Цольнер, експерт Папської комісії з питань захисту неповнолітніх.
Першим є ретельне знайомство з кандидатами до священства, перш ніж їх приймуть на навчання у духовні семінарії.
Другим же німецький священик називає продовження духовного керівництва також і після висвячення семінаристів.
Отець Ганс Цольнер зазначив: «середній вік священика, який починає чинити сексуальні домагання, становить 39 років». Тим часом «інші, хто допускається сексуальних зловживань, наприклад, батьки у сім’ях, тренери, вчителі, психологи, лікарі або адвокати, починають це робити у віці 25 років».
На думку о.Цольнера, священик може стати людиною, яка впадає у сексуальне зловживання, через психічні проблеми або ж — як він висловився — через пустку.
— Дуже важливо приглянутися до віку і потреб священика «після 40». Що з ним діється? У 40 років він зазвичай відповідає за парафію чи іншу інституцію. А коли відповідальність збільшується, зростає також і обсяг праці. З іншого боку, духовне життя часто занепадає. Власне тому, що бракує духовного керівництва. Тому немає духовного зростання, паралельного до зростання відповідальності. Настоятель мусить очолювати чималу групу людей, мусить розпоряджатися грошима, планувати, зустрічатися з численними людьми. Він вкладає в це більше, ніж у власне духовне життя, що закінчується внутрішньою пусткою, — пояснює директор Центру захисту дітей при Папському Григоріанському університеті в Римі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
