Східна традиція відзначається численними постами і своїми святкуваннями. Все це разом становить багатство життя християнською вірою. Аби лише йшлося про життя вірою.
Буває, що, входячи у традицію, якесь свято втрачає свій сенс. Так, наприклад, на свято мучеників Маккавейських, яких «зрозумілою мовою» назвали «Маковіями», прийнялося святити букети пахучих трав і макові головки та їсти маковики. Хоча жодного стосунку до героїчної історії Маккавейських братів це, звісно, не має.
Та ж сама історія з «Першим», «Другим», «Третім Спасом», «Першою Пречистою» тощо. Хіба східне християнство має більше Спасителів, ніж одного Ісуса Христа? Певно що ні. Просто інколи варто нагадувати, що саме означають назви тих чи інших свят, а заодно — навіщо постувати перед святами. Аби пости і «перші-другі-треті» святкування не перетворилися на формальність.
Саме про це потурбувався протоієрей Георгій Коваленко, написавши пояснювальний блог про літні східні свята.
Успенський піст хоч і багатоденний, але нетривалий. Всього 2 тижні без м’яса, риби і молока. Але наповнений релігійними (і не тільки) святами, які любить і шанує Україна.
Наш народ назвав Спасами літні свята на честь Спасителя. Їх у нас три. Й усі три майже під час Успенського посту. Перший Спас — у день початку посту, 14 серпня, Другий Спас — 19 серпня, а Третій Спас — на другий день після закінчення посту, 29 серпня. А сам піст присвячений Успінню Пречистої Діви Марії, яке ми святкуємо 28 серпня, і це – Перша Пречиста.
І це цілий вир традицій, освячень і, найголовніше, сенсів.
Перший Спас (14 серпня) — свято на честь Хреста Господнього, який за традицією, започаткованою ще у Візантії, виноситься в цей день для поклоніння і молитви про зцілення від хвороб та епідемій. Повна церковна назва цього дня — Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. А в народі цей день називають Медовим Спасом, бо саме в цей день освячується мед нового врожаю. А ще в цей день — пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв. Саме тому цей день ще називають Маковієм і приносять на освячення мак і зілля. Варто знати, що святі мученики за віру в Єдиного Бога до маку не мають жодного стосунку. Але традиція вже склалася і є народною прикрасою свята.
Другий Спас (19 серпня) — свято Преображення Господнього, коли ми згадуємо євангельську подію на горі Фавор, де Господь преобразився перед своїми учнями і де перед ними з’явилися старозавітні праведні пророки Мойсей та Ілля. В народі цей день називають Виноградним, або Яблучним Спасом, бо, за церковною східною традицією, в цей день освячують виноград нового врожаю — з нього, зокрема, роблять вино, яке потім використовують для Богослужіння і Таїнства Причастя. Незважаючи на те, що зараз у наших широтах (а також на ринках і в супермаркетах) вже давно є виноград, люд несе до храму на освячення яблука та інші фрукти. Існує традиція, яка сформувалася під впливом бажання вберегти людей від отруєнь недозрілими фруктами, не вживати яблука до Спаса. Але клімат так змінився, що частина яблук уже навіть «відходять». Тому здебільшого зберігається традиція освячувати фрукти, а не утримуватися від їх споживання у свій час.
Третій Спас (29 серпня) — свято на честь Нерукотворного образа Господа нашого Ісуса Христа. В народі цей день називають Хлібним Спасом, бо до цього дня зазвичай закінчувалися жнива і люди дякували Богові за новий врожай, а також освячували зерно, з якого, серед іншого, випікають не тільки «насущний хліб», але й Хліб для Богослужіння і Таїнства Причастя.
Перша Пречиста (28 серпня) — свято на честь Успіння Божої Матері й день завершення посту. До речі, усі три українські православні Лаври є Успенськими: і Києво-Печерська, і Почаївська, і Святогірська.
А восени ще відсвяткуємо Другу Пречисту (21 вересня) — свято Різдва Божої Матері, й Третю Пречисту (14 жовтня) — свято Покрова Божої Матері та день Українського війська.
А ще під час Успенського посту вся Україна святкуватиме День Незалежності (24 серпня). Але зараз це свято не тільки під час посту, але й під час війни. Тому всі ми, а особливо наші воїни, маємо бути на посту. Маємо молитися за мир і перемогу над загарбниками, а також за упокій та блаженне успіння усіх загиблих воїнів і мирних мешканців; за зцілення поранених та вирішення проблем, спричинених війною та економічною кризою.
І хай нам допоможе у цьому Всемилостивий Бог і Спаситель наш. І хай з нами перебуває милість і покров Пречистої Богородиці.
фінансово.
Щиро дякуємо!
