Зустрічаючись із католицькими парламентарями, глава Католицької Церкви наголосив на тому, що існує небезпека відповідати екстремізмом на екстремізм, нетерпимістю на нетерпимість.
Приймаючи у середу, 22 серпня 2018 р., перед початком загальної аудієнції, учасників міжнародної зустрічі, організованої Міжнародною мережею законодавців-католиків, Папа Франциск поділився думками про те, яким шляхом має прямувати християнин-політик. Згадана мережа, заснована 2010 року, згуртовує депутатів-католиків з усього світу та є незалежною і позапартійною ініціативою, пише Vatican News.
За словами Святішого Отця, християнський політик, насамперед, покликаний «покірно і сміливо старатися бути свідком» віри, «компетентно» пропонуючи «законопроекти, послідовні християнському баченню людини та суспільства». Особливо — залучені у розвиток спільного блага, «можуть і повинні робити свій внесок у ключове питання релігійної свободи».
Тривання дискримінації та переслідувань
У контексті того, що цьогорічна зустріч політиків-католиків зосереджена саме на темі свободи віровизнання і сумління, Папа процитував уривок із декларації «Dignitatis humanae» із 1965 року. В ній вказується на існування режимів, які «хоч і визнають у своїх конституціях свободу релігійного культу, проте докладають зусиль, щоби відвести громадян від визнавання релігії та зробити важким і небезпечним життя релігійних громад».
За словами Папи, в актуальній картині світу «згущуються нові хмари». В регіонах, позначених фундаменталізмом, «трагічно погіршилося становище християн та інших релігійних меншин». Ідеться про терени, уражені загостренням «нетолерантних, агресивних і насильницьких позицій», які викликали і підтримують «дискримінації, утиски та справжні переслідування, які не завжди знаходять адекватну відповідь із боку встановленої влади».
Фундаменталізм не долається екстремізмом
Зважаючи на це, Святіший Отець підкреслив існування двох «протилежних, але однаково небезпечних» ідеологій для релігійної свободи і свободи сумління. Ними є «секуляристський релятивізм» і «релігійний радикалізм», які насправді «псевдо-релігійні». Слід також запобігти небезпеці «боротися з екстремізмом і нетолерантністю, відповідаючи на них такими ж екстремізмом і нетолерантністю, також і в наставленнях чи словах».