У Відні, в осідку Великого магістра, 20 серпня 2018 року розпочалися засідання Ордену Братів Німецького Госпітального Дому Пресвятої Діви Марії в Єрусалимі (ОТ), або ж Німецького Ордену, у спрощеній назві відомого як хрестоносці, або ще тевтони.
Капітул, до складу якого входять делегати з шести країн — ченці та миряни-«familiares», збирається кожні шість років, щоб обрати нове генеральне керівництво, прийняти звіти про діяльність окремих відділень, верифікувати статути, а також продискутувати питання щодо нинішнього та майбутнього стану ордену.
Найважливішим днем стало 22 серпня, коли голосували за нового Великого магістра. Попередній, 65-й Великий магістр Німецького Ордену, 72-річний о.Бруно Платтер, виконував свої обов’язки три каденції (терміни). Більше він не висував свою кандидатуру, аби керування орденом перейшло до рук когось молодшого.
Одна з найважливіших тем, якими займалися учасники капітулу, — це роздуми, як саме можна переказати ідеали та місію ордену новим поколінням, і як реалізувати задумані справи так, щоб якнайбільше обсягу роботи ставало доступним для мирян, зазначив о.Пьотр Рихель. З іншого ж боку, хрестоносцям треба замислитися над тим, де можна знайти нові поля для діяльності в окремих орденських провінціях.
Німецький Орден — один із трьох лицарських орденів, разом із темпляріями («храмовниками») і мальтійцями, що постали в часи Хрестових походів. Хрестоносці були засновані 1190 року у Святій Землі для опіки над прочанами, які туди прибували, хворими, і для боротьби з невірними.
Користуючись підтримкою імператорів і пап, на європейських землях, куди поширилася діяльність хрестоносців, вони утворили власну державу. В їхній історії — невдала спроба завоювати Русь та довгий період війн із Польщею. Економічний і політичний занепад хрестоносців настав після поразки у відомій битві під Грюнвальдом 1410 року.
Великий магістр Альбрехт Гогенцоллерн секуляризував орден і, прийнявши лютеранство, перетворив орденську державу у світське князівство, так зване Герцогство Пруське, від імені якого 1525 року склав ленну присягу королю Зигмунту І Старому. Хрестоносці Інфлянтського воєводства, які під кінець XV оголосили незалежність від Великого магістра, по суті, стали окремою орденською державою. В ході інфлянтської війни 1561 року також і ті лицарі стали людьми світськими і підкорилися Польщі та Литві. Рештки ордену вижили у Німеччині.
У ХІХ столітті, завдяки тодішньому Великому магістру Максиміліану Йозефу Австрійському та священикові хрестоносців, Слузі Божому Петру Ріґлеру, орден пройшов ґрунтовну реформу: він перестав бути лицарським і став духовним орденом. Від лицарського характеру хрестоносці остаточно відмовилися 1929 року, а останній брат-лицар помер 1970 року.
Нині хрестоносці присутні у шести країнах світу, орден налічує понад 1000 членів, зокрема близько 100 священиків, майже 200 сестер-черниць і 700 так званих фаміліантів — мирян, які складають на руки Великого магістра присягу вірності орденським ідеалам.
Від часів Середньовіччя монахи-хрестоносці провадять душпастирську, освітню і благодійницьку працю в парафіях. Наприклад, у Південному Тиролі, звідки походять як попередній, так і нинішній Великі магістри. На сьогодні орден провадить 95 лікарень, шкіл, закладів опіки, виховних осередків для дітей та молоді, а також санаторії.
Орден має свої чоловічі та жіночі чернечі згромадження та групи мирян-фаміліантів, а також почесних лицарів. Серед відомих почесних лицарів ордену хрестоносців — наприклад, архієпископи Віденьські, кардинали Кьоніг (помер 2004 року) і нинішній, Крістоф Шенборн; кардинал Йоахим Майснер із Кельна (помер 2017-го); син останнього імператора Австрії, Отто фон Габсбург (помер 2011) та його старший син Карл.
Організаційно Німецький Орден поділений на п’ять провінцій: Австрійську, Німецьку, Італійську (Південний Тироль), Чесько-Словацьку та Словенську. Офіційне вбрання хрестоносців — чорна сутана з паском і білий вовняний плащ із чорним хрестом на рамені.
Новим, 66-м Великим магістром Німецького Ордену став 46-річний о.Френк Баярд, досі — Генеральний економ. Він народився 1971 року в Пюттлінґені (Саарланд). До вступу в орден (2000) закінчив навчання на банківського діяча. Довічні обіти склав 2004 року. Вивчав теологію, історію і «Health Care Management» (управління службою здоров’я) в Інсбруку та Відні. Священицькі свячення прийняв 2006 року з рук тодішнього архієпископа Мюнхенського кардинала Фрідріха Веттера у «храмі хрестоносців» у Вайарні.
З 1809 року Генеральний дім хрестоносців «Ordo Teutonicus» розташований у центрі Відня, по сусідству з кафедральним собором св.Стефана, при храмі св.Єлизавети. Хрестоносці — одна з нечисленних церковних інституцій, верховна влада яких не має свого представництва у Римі.
Титульне фото з сайту Ordo Teutonicus
фінансово.
Щиро дякуємо!
