До кінця життя Арета Франклін зберегла тісні стосунки з Церквою, що рідко трапляється в біографії великої зірки. Вона виросла в середовищі, яке співало пісень прославлення, і молилася псалмами.
Після смерті видатних історичних діячів ми звикли казати, що з їхнім відходом закінчуєтьсяся ціла епоха. Те ж саме можна сказати і про померлу 16 серпня 2018 року 76-річну Арету Франклін. Королева госпелу і південного соулу — представниця покоління видатних артистів американського Півдня, які народилися в 1930-х і 1940-х роках. Це такі знаменитості, як Джонні Кеш, Елвіс Преслі та Рей Чарльз. Їхня творчість постала в роки сильного поділу в американській культурі на музику «білих» (country, rockabilly) та «чорних» (gospel, soul, blues, jazz). Але ця творчість мала спільний знаменник: екстатичну духовність теренів між штатами Теннессі, Арканзас, Луїзіана, Міссісіпі, Алабама і Джорджія. Його часто називають «біблійний поясом», в якому домінують протестантські та євангельські деномінації. Це духовність сотні протестантських церков і молитовних будинків, в яких збиралися бідні мешканці регіону, що працювали на бавовняних плантаціях і будівництві, займалася перевезенням вантажів на деревних човнах, які курсують по Міссісіпі, іноді утримували невеликі ферми.
Арета Франклін: «Господи, візьми мене за руку»
Арета народилася в Мемфісі, в сім’ї баптистського пастора Кларенса ЛаВона Франкліна, який з часом став не тільки відомим проповідником, а й активістом за права афроамериканського населення США, тісно співпрацював із Мартіном Лютером Кінгом.
Перший альбом Арети, випущений маленькими фірмами JVB та Battle Records у 1956 році, все пояснив. Альбом називався «Пісні Віри». 14-річна артистка співала майже все своє дитинство, яке провела в баптистських церквах.
Альбом містить, зокрема, популярний гімн госпел «Precious Lord, take my hand» («Дорогий Господь, візьми мене за руку»). Його мелодія походить від англіканського гімну ХІХ століття. Він виражає безмежну довіру до Христа за будь-яких обставин і гаряче прохання про Божу благодать під час слабкості.
«I Say a Little Prayer» — пісня про любовну близькість із… Господом
Шістдесят років присутності на сцені Арета залишалася вірною традиційній суміші госпелу, соулу та класичного r&b. З кінця 1970-х вона, щоправда, намагалася осучаснити свою музику в стилях диско і поп, але через її неповторне мецо-сопрано слухачі вже після перших тактів пісні впізнавали, що співає Франклін. Християнські мотиви можна знайти у багатьох її альбомах, проте співачка дотримувалася принципів розмежування між легшими розважальними творами і релігійною творчістю госпелу.
Однак існують знамениті світські твори Арети, які можна тлумачити в дусі віри. Наприклад, «I Say A Little Prayer» («Я відмовляю коротку молитву») з альбому «Arethа Now» (4-те місце у списку хітів Billboard). Сучасники прочитали пісню як однозначний натяк на почуття закоханої жінки, яка тужить за чоловіком свого життя. Арета співає з пристрастю про те, що, перш ніж встає, прокидаючись вранці, і перш ніж зробить макіяж, вона промовляє коротку молитву до Того, хто займає постійне місце у її серці, і кого вона завжди любитиме.
Останні рядки пісні повторюються спонтанно, драматично і пристрасно — героїня запевняє адресата у вічному коханні й, ніби бажаючи переконатися, чи почута, співає:
«Будь ласка, кохай мене теж / бо я закохана в Тебе / Дай відповідь на мою молитву / Скажи, що теж мене кохаєш / Чому Ти не відповідаєш на мою молитву? / Ти ж знаєш, що кожного дня я промовляю коротку молитву».
Арета Франклін та виступ для Папи Франциска
Музичний вибух віри Арети — це відомий концертний альбом «Amazing Grace» 1972 року. Слухаючи альбом, ми відчуваємо атмосферу поклоніння в невеликих церквах десь у дельті Міссісіпі. Це просте, але зворушливе визнання віри в постійну присутність Христа навколо нас, який ніколи не підведе і не зрадить («What a Friend We Have in Jesus»).
У цей альбом також входить зворушлива до мурашок по тілі інтерпретація гімну «Amazing Grace». «Чудова Божа благодать» — це сильний гімн хвали, який є подякою за Божу дію, що пронизує світ.
Через чверть століття, в 1987 році, Арета випустила ще один зворушливий концертний альбом «One Lord, One Faith, One Baptism» («Один Господь, одна віра, одне хрещення») На ній була цікава і незвична євангельська версія «Ave Maria». Варто нагадати, що співачка була однією з двох відомих американських музикантів (поряд зі Бобом Діланом), які мали можливість виступити перед Папою. Арета співала перед Франциском у вересні 2015 року у Філадельфії під час концерту на VIII Всесвітній зустрічі сімей.
«Спів євангельських гімнів і молитва допомагають жити далі…»
Чимало журналістів звертають увагу на те, що співачка рідко говорила про віру поза музикою. Це змінилося лише в останні роки її життя. Вона, безсумнівно, була людиною з плоті та крові, з дуже важким особистим життям. Мала складні й слабкі стосунки з матір’ю. Вперше завагітніла і народила дитину у 12 років, наступну, вже від іншого батька, народила через два роки. Її два шлюби закінчилися поразкою (перший — через домашнє насильство чоловіка). У 1979 році її батько отримав важке поранення під час пограбування і вже до самої смерті не відновив здоров’я.
Протягом багатьох років вона боролася з алкогольною залежністю і численними захворюваннями, які ускладнювалися надмірним курінням. Проте співачка рідко скаржилася на свою долю, підкреслюючи, що спів євангельських гімнів і молитва допомагають їй жити далі. Коли вона захворіла, то казала, що самі лікарі не можуть нічого зробити без Божої допомоги, і кожен прожитий день — це маленьке диво.
Арета Франклін померла 16 серпня 2018 року в Детройті у віці 76 років. У 2010 році у неї діагностували тяжке захворювання — рак. Останній виступ зірки відбувся минулого року на благодійному вечорі Елтона Джона. 28 та 29 серпня 2018 року відбулося прощання з «королевою соулу». Труна з її тілом була виставлена в Музеї історії афроамериканців Чарльза Г. Райта в Детройті. Церемонія поховання Арети Франклін буде приватною і відбудеться 31 серпня. Її поховають на кладовищі Вудлон поруч із рідними.
Сподіваємося, що після земних поневірянь вона знайде спокій у безсмертному сяйві Того, про кого вона так багато і пристрасно співала.
Переклад СREDO за матеріалами: Лукаш Кобешко, Aleteia
Фото: РБК-Україна
фінансово.
Щиро дякуємо!
