Українська Греко-Католицька Церква небайдужа до долі узалежнених та їхніх сімей, а тому старається робити все, що допомагає зцілювати людей від різного роду узалежнень та попереджувати їх.
Основним проханням молільників на прощі стало допомогти людям із різними залежностями подолати їх та відновити образ Божої дитини, повідомляє сайт луцького василіанського монастиря.
1-2 вересня 2018 року з благословення владики Йосафата Говери, екзарха Луцького УГКЦ, отці-василіяни спільно з Комісією у справах охорони здоров’я Луцького екзархату, яку очолює о.Леонід Григоренко, ЧНІ, уже втретє організували молитовну прощу за узалежнених до Василіянського монастиря. Окрім місцевих вірних, у ній взяли участь прочани зі Львова, Ковеля, Рожищ, Тернополя, Ківерців, Павлова, Камінь-Каширська, Володимира-Волинського, Дубна, Івано-Франківщини та інших міст і місцевостей.

Розпочалося паломництво освяченням ікони Пресвятої Трійці, яку написав молодий іконописець Володимир Стахів. Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Йосафат Говера у співслужінні ігумена о.Терентія Цапчука, ЧСВВ, та інших. Після завершення Літургії відбулось соборування та водосвяття зі свічками на території монастиря. Під час вечері військова кухня частувала прочан смачною кашею та чаєм, а монастирська кухня — запашною кавою.
Продовжилися молитовні чування співаною вервицею, Хресною дорогою, молитвою перед Пресвятими Дарами. Під час спільної молитви своїми свідченнями із паломниками ділилися члени спільноти Анонімних Алкоголіків та Ал-Анон. Завершилась проща Божественною Літургією, яку очолив о. Йосиф Будай, ЧСВВ.
Богослужіння супроводжував спів прицерковних хорів «Елеос» та Цариці Миру. Під час прощі вірні чисельно приступили до святих таїнств Сповіді та Євхаристії.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам і благодійникам за проведення прощі та усім її учасникам — за небайдужість до болю ближнього і молитовну підтримку один одного. Адже якщо ми, з Божої ласки, й самі не потрапили в залежність, то чи не щодня, хоча б ідучи вулицею, стикаємося з драмою життя людей узалежнених, яким можемо і повинні допомагати у цій боротьбі за вічне життя молитвою, особистою та спільною.
Фото: Володимир Стахів