Реліквії св. Терези з Лізьє та її батьків, святих Луї Мартена та Зелі Ґерен, помандрують до Скандинавії. Вони уперше опиняться за Полярним колом.
Починаючи з 28 вересня реліквії перебуватимуть у паломництві Швецією, від 6 жовтня — Норвегією, від 19 жовтня — Данією, від 24 жовтня — Фінляндією, а від 3 листопада вони будуть в Ісландії, де, зокрема, відбудеться відзначення 50-річчя Рейк’явікської дієцезії. До Лізьє реліквії повернуться 12 листопада.
Мета паломництва реліквій сім’ї Мартенів — підтримка сімей у скандинавських країнах, а також, як написали тамтешні єпископи у пастирському листі на заповідь про цю подію, — зміцнення віри католиків.
Центральною урочистістю паломництва стане Свята Меса 6 листопада 2018 року у Вадстені. Її відправу очолить єпископ Чеслав Козон із Копенгагена, голова Конференції єпископату Скандинавії. Під час літургії країни цього регіону будуть ввірені під опіку «святої сім’ї Мартенів».
Секретар Конференції єпископату Скандинавії с.Анна Міріам Кашнер звертає увагу, що свята Тереза з Лізьє — покровителька місій, «а наші краї це місійна територія». Окрім цього, в усіх Скандинавських державах є кармелітські монастирі, а Терезка була кармеліткою з 16 років життя й аж до смерті у 24 роки.
Паломництво реліквій — це традиційна форма побожності, а скандинавські католики також «вельми традиційні». «Це безумовно перебуває в суперечності з секуляризованим суспільством, яке нас оточує. Я знаю, що в інших країнах, які вже навідали ці реліквії, було чимало навернень некатоликів», — зауважує с.Анна Міріам.
Відповідальний за паломництво реліквій по Скандинавії бр.Симеон зі Згромадження св.Йоана нагадує, що культ реліквій постійно наявній в історії Церкви і належть до суті католицької релігії. «Немає вівтаря без реліквій, неможливо освятити храм, якщо в ньому немає реліквій. Віддання шани святим в останках їхнього тіла — це їхнє спогадування, так якби вони були живі. Згадаймо, отже, цю велику святу, бо вона живе у небі», — каже брат. Саме тому мотивом паломництва є слова «Здрастуй, свята Терезо», так ніби вона приїжджала туди особисто.
— Ми всі знаємо «малу дорогу», яку вказала св.Тереза з Лізьє, тобто можливість прагнення до святості не у великих справах, а в малих, щоденних учинках, виконуваних із любові до Бога. Тереза — дуже конкретна свята, завдяки якій католики можуть відчувати зв’язок, навіть якщо вони належать до дуже різних культур і духовних традицій, — зазначає с.Анна Міріам.