Знаний в усьому світі отець Піо — один із «найактивніших» святих в історії Церкви. За молитвами до цього італійського капуцина постійно стаються чуда.
Святий Падре Піо, або Франческо Форджоне, народився 25 травня 1887 року в Італії. У 15 років вступив до капуцинів і став ченцем. Святий о.Піо відомий насамперед своїми стигматами, які мав протягом 50 років життя. Йому приписують численні зцілення, левітацію і білокацію (не плутати з БІОлокацією, бі-локація означає перебування у двох місцях одразу).
Францисканець зі Сполучених Штатів о.Йоан Павло Марія Зеллер MFVA сказав в інтерв’ю з нагоди спомину святого, що «Отець Піо це могутній посередник (…) Один священик мені сказав колись, що це, імовірно, святий, який найактивніше діє у Церкві».
Сам о.Йоан Павло, зі згромадження Францисканців Місіонерів Віковічного Слова (MFVA, Missionarii Franciscani Verbi Aeterni), має реліквії Отця Піо, що належать до «першої категорії». Під час ревної молитви з реліквією в руці цей священик мав кілька зцілень.
Спочатку о.Зеллер не вшановував Падре Піо, однак усе змінилося після канонізації 2002 року. Коли папа Йоан Павло ІІ зарахував Падре Піо до грона святих, о.Зеллер вирішив побувати в Сан Джованні Ротондо — італійській місцевості, де святий служив тривалий час. Ознайомившись із життєписом нового святого, о.Зеллер вирішив попросити настоятеля про дарування йому реліквій. Настоятель монастиря погодився і дав американському францисканцю не один, а два шматочки бинта, просякнутого кров’ю стигматика. Один шматочок священик передав своєму згромадженню, а другий, з дозволу настоятелів, залишив собі.
До о.Зеллера приїжджають люди, які раніше за кілка місяців до того молилися разом з ним, і кажуть, що вони «були зцілені». До прикладу, під час служіння при вівтарі в одному з санктуаріїв у річницю Фатімських об’явлень отці молилися перед реліквіями. До них підійшла жінка, яка страждала на ішиас (хвороба обмежує людину в русі), о.Зеллер помолився над нею. Коли жінка відійшла по молитві до свого чоловіка, то сказала: «Я здорова!» Ішиас (остеохондроз хребта, ураження сідалищного нерва) — не з тих хвороб, що минають миттєво.
Іншим разом під час розмови з друзями о.Зеллер довідався про задавнене запалення вуха їхньої 12-річної доньки. З реліквією в руці священик помолився над вухом дівчинки. Вона «зомліла і впала на землю». Як згадував о.Зеллер, «мені довелося її впіймати, але я поняття не мав, що діється. То було щось чудове». Присутня при події мати дівчинки стверджує, що то був «відпочинок у Святому Дусі». Завдяки молитві хвороба дівчинки минула.
Ще є розповідь про жінку, яка 40 років лікувала захворювання серця. Вона була зцілена одразу після молитви над реліквією Отця Піо.
В усіх неймовірних випадках зцілень о.Зеллер підкреслює: «То не моя заслуга, то заслуга св.Отця Піо». На переконання священика, його раптова зацікавленість італійським святим — це нагорода. «Святі обирають нас, а не навпаки», — сказав францисканець.
«Святий Отець Піо був радісним, а не, як більшість гадає, суворим монахом. Його серйозність полягала в умінні відчувати навіть найменший гріх», — пояснює о.Зеллер. Тому що найважливішою для Отця Піо була турбота про спасіння людських душ.
Тисячі вірних у день 23 вересня (день літургійного спомину святого, хоча Меса сьогодні з недільного дня, за правилами) братимуть участь у принагідних подіях у Римі. Паломники, зокрема, відвідають парафію Сан Сальваторе ін Лауро, де помоляться перед реліквіями італійського капуцина: там зберігається його орнат, рукавички та кров зі стигматів.