Марта й Марія вчать нас того, яким має бути життя християнина, «закоханого в Христа».
Про це говорив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси в каплиці Дому святої Марти, закликаючи задуматися над тим, як ми працюємо та скільки часу приділяємо на споглядання, повідомляє Vatican News.
Рівновага між спогляданням і служінням стала головною темою проповіді Папи Франциска під час Святої Меси 9 жовтня 2018 р. Коментуючи євангельський уривок про розмову Христа з Мартою і Марією, сестрами Лазаря з Бетанії, Святіший Отець говорив про те, що треба бути «закоханими» в Господа і від Нього черпати натхнення до праці. Таким був апостол Павло, що є автором І Послання до Галатів, одного з літургійних читань цього дня.
Надмірно заклопотані не мають Христового миру
Папа Франциск зазначив, що своєю поведінкою Марта і Марія вчать нас, як треба жити християнам. Марія слухала Христа, тоді як Марта була неуважною, бо клопоталася всіма хатніми справами. За словами Святішого Отця, Марта виглядає «сильною», вона здатна навіть дорікнути Христові, що Він не був на похороні їхнього брата Лазаря. Вона смілива, здатна прорватися вперед, — але неспроможна на споглядання, не «витрачає часу на те, щоб дивитися на Господа».
Наступник св. Петра наголосив: багато християн, які навіть відвідують храм у неділю, надмірно заклопотані. Вони не мають часу для дітей, для того, щоб погратися з ними. І, врешті, вони стають сповідниками релігії, яка зветься заклопотаністю. «Але зупинися, — закликав Папа, — подивися на Господа, візьми до рук Євангеліє, послухай Господнє слово, відкрий своє серце!» За словами Папи, попри те, що дуже зайняті люди роблять чимало, а навіть і багато добра, — це добро є людським, а не християнським, бо їм бракує споглядання. Такою, за його словами, була Марта: завжди прямувала вперед, але їй бракувало миру.
Споглядання — це не бездіяльність
Натомість поведінку Марії, за словами Папи, не можна назвати бездіяльністю. Вона «споглядала Господа, бо Він доторкався до її серця», і вже звідти, з Господнього натхнення, походить праця. В цьому полягає також правило бенедиктинців «Ora et labora» (лат. «молись і працюй»), якого дотримуються ченці й черниці споглядальних монастирів. Вони, за словами Папи, «не дивляться цілий день на небо, а моляться й працюють». Про це йдеться також в Посланні до галатів апостола Павла, який після навернення не почав одразу проповідувати, а спочатку усамітнився на молитві, «споглядаючи таємницю Ісуса Христа, який йому об’явився».
Папа Франциск, наголосив, що Павло все робив у дусі споглядання. «Христос промовляв до його серця, бо Павло був закоханий в Господа. І це ключове слово для того, щоб не помилитися: закоханість». Щоб розпізнати, чи ми не перебільшуємо в спогляданні, тобто чи воно не є занадто абстрактним, або чи ми не занадто заклопотані, потрібно запитати себе про те, чи ми закохані в Христа, чи впевнені, що Він нас обрав.
Наш життєвий шлях — це споглядання і служіння
Святіший Отець зазначив, що закохана жінка, яка зустрічає вдома чоловіка після роботи, не піде зразу займатися своїми хатніми справами, а витратить трохи часу, щоб просто побути з ним. Ми також повинні витрачати час на те, щоб бути з Господом, якщо хочемо служити іншим.
«Споглядання й служіння, — наголосив Папа на завершення, — ось шлях нашого життя. Нехай кожен з нас замислиться над тим, скільки часу в день ми присвячуємо на те, щоб споглядати Христове таїнство. І як ми працюємо? Працюємо так багато, аж це здається безумством, — чи працюємо згідно зі своєю вірою, здійснюючи служіння, що походить із Євангелія?»
фінансово.
Щиро дякуємо!
