Як ми повинні молитися? Думками про це Папа Франциск поділився у ранковій проповіді в каплиці Дому святої Марти.
Слід бути сміливими, коли про щось просимо в Господа Бога. На це звернув увагу Папа Франциск під час ранкової Святої Меси в четвер, 11 жовтня 2018 р., повідомляє Vatican News. Він коментував євангельську розповідь про те, як Ісус розповів своїм учням притчу про чоловіка, який прийшов опівночі до приятеля, просячи позичити хліба. Хоч той спочатку й відмовлявся, посилаючись на незручності, але через наполегливість друга встав і дав те, про що той просив.
Молитися сміливо та невтомно
Святіший Отець звернув увагу на три елементи: «людина в потребі», «друг» і «трохи хліба». Візит друга, в якого виникла потреба, став несподіванкою, а його прохання було «настирливим», бо він покладався на приятеля — що той мав те, чого він сам потребує. Той друг просив «наполегливо», і на його прикладі Ісус хоче навчити нас, як ми повинні молитися:
«Слід молитися сміливо, бо коли молимося, то зазвичай чогось потребуємо. Приятель — це Бог. Це багатий друг, який має хліб, має те, чого ми потребуємо. Ісус немовби каже: “У молитві будьте настирливими. Не втомлюйтеся”. Не втомлюватися — що саме? Не втомлюватися просити».
Молитва — не чарівна паличка
Але, як зауважив Папа, молитва «не є чарівною паличкою», мовляв, хоч би чого попросимо, відразу отримуємо. Молитва — це труд, який вимагає «волі, постійності та рішучості», а також «не соромитися». Чому?
«Бо я стукаю у двері друга, — відповідає Святіший Отець. — Бог є приятелем, а з приятелем можу так зробити. Молитися постійно й настирливо. Згадаймо, наприклад, про святу Моніку: скільки років вона молилася в сльозах за навернення свого сина. І Господь відчинив двері…»
Папа також розповів про одного чоловіка з Буенос-Айреса, чия донька помирала в лікарні, а лікарі не давали жодних шансів на її одужання. Він пішки пішов до марійного санктуарію в Лухані, а це 70 км, прибув туди вночі й знайшов двері зачиненими. Стоячи при брамі, той чоловік до ранку молився, а коли повернувся до лікарні — зустрів дружину, яка розповіла: «Лікарі забрали дитину на інші аналізи. Вони не можуть зрозуміти, як вона пробудилася й попросила їсти. Їй уже нічого не загрожує».
Бог дає більше, ніж просимо
У цьому контексті Папа згадав про поведінку капризних дітей, які своїми постійними просьбами спонукають батьків піддатися їхнім проханням. Хтось може запитати: а чи я не розгніваю Бога такою поведінкою? Сам Ісус відповів на це запитання, кажучи: «Якщо ви, бувши злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять». Бог завжди дає більше, ніж просимо: дає дар Святого Духа.
«Задумаймося на мить: як я молюся? Можливо, як папуга? Чи молюся з потребою в серці? Чи змагаюся з Богом на молитві за те, щоб Він дав мені те, чого я потребую, якщо воно є правильним? Вчімося з цього євангельського уривка, як слід молитися», — підсумував Святіший Отець.