Ґватемала радіє новим блаженним, які зазнали смерті з ненависті до віри, свідчачи про Христову любов до убогих і найостанніших.
Мученики Ґватемали — так називають священика-францисканця Тулліо Маруццо та катехита Луїса Обдуліо Аррохо Наварро. Їх проголошено блаженними у суботу, 27 жовтня 2018 р., у місті Моралесі на сході Ґватемали. Урочисту Святу Месу яку очолив представник Папи Франциска — кардинал Джованні Анджело Беччу, префект Конгрегації в справах канонізацій, повідомляє Vatican News. Папа Франциск згадував про них на недільній зустрічі з вірними, які прийшли помолитися «Ангел Господній».
Брати-близнюки і брати у вірі
Отець Тулліо Маруццо (у хрещенні — Марчелло) народився 23 липня 1929 р. на півночі Італії, в сім’ї, де було восьмеро дітей. Він мав брата-близнюка, з яким розділив шлях навчання і покликання. В 10 років вони розпочали навчання у францисканській колегії, а 1946 року одягнули францисканські габіти й склали обіти вбогості, послуху і чистоти, отримавши імена Тулліо та Лучіо. 1953 року обоє братів прийняли пресвітерські свячення з рук тодішнього Патріарха Венеції Анджело Ронкаллі, який потім став папою Йоаном XXIII. Першим призначенням отця Тулліо було служіння в сиротинці.
Початок місії
1960 року священикові вдалося здійснити свою мрію і поїхати на місію до Ґватемали. У цю центральноамериканську країну місіонери прибули ще у XVIII сторіччі, але повстання за незалежність від Іспанії породили хвилю насильства, яка призвела до заборони всіх чернечих орденів.
Тільки в середині ХХ ст., стараннями тодішнього Апостольського нунція, місіонери повернулися до Ґватемали. Серед них був отець Тулліо Маруццо, який розпочав служіння серед місцевого населення у сільській місцевості, реорганізовуючи парафіяльні спільноти і споруджуючи храми.
Священик ініціював навчання для катехитів, які б допомагали йому нести Боже Слово з одного до іншого віддаленого села.
Катехит, який шукав святості
Луїс Обдуліо народився в місті Кіраґуа, яке перебувало під душпастирською опікою отця Тулліо. Він був активним парафіянином: прислуговував під час Святої Меси, допомагав організовувати Богослужіння під час Страсного Тижня, залучав і свою сім’ю до спільних молитов. Все це допомогло йому уникнути тенет алкоголізму — справжнього соціального лиха, яке в той час охопило багатьох його ровесників.
Луїс працював водієм і часто підвозив місіонерів у віддалені села. Завдяки отцю Тулліо він увійшов до Третього чину францисканців.
Беатифікаційна Меса. Внесення реліквій нових блаженних до вівтаря.
Отець Тулліо проти експлуатації бідних
Священик боровся з неписьменністю серед місцевого населення і вважав освіту основним знаряддям для подолання бідності. Він говорив селянам про їхні права, допомагаючи зрозуміти, що вони були жертвами визискування з боку латифундистів, які обманом заволодівали родючими землями місцевого люду. Через таке служіння отця Тулліо почали називати «священиком-комуністом», і це було образою в країні, де після військового перевороту комуністи стали відкрито сприйматися як вороги народу.
Немарна жертва
Збіг декількох обставин призвів до того, що отця Тулліо почали вважати небажаною особою: фальшиве звинувачення в тому, що він зашкодив армії призивати новобранців в одному з віддалених сіл; його лист на ім’я президента Ґватемали проти виселення 60 сімей; відмова хрестити дітей двох військових без відповідного приготування батьків; відсутність обов’язкової плати за укладення шлюбу, в той час як у цивільних органах була встановлена висока ціна.
Для здійснення ганебного задуму бойовики скористалися 11-річним юнаком. Коли ввечері 1 липня 1981 року Луїс Обдуліо разом з отцем Тулліо переїжджали автомобілем через ліс, вони побачили на узбіччі хлопця, який просив підвезти його. Коли вони зупинилися, в них вистрелили і залишили помирати.
Звістка про смерть Луїса і отця Тулліо набрала великого розголосу. Їхній похорон служили четверо єпископів, понад п’ятдесят священиків, із далеких та близьких сіл прибули численні вірні. Їхня жертва не була даремною: це зміцнило місцеву Церкву, допомагаючи їй усвідомити свою місію.
Фото: Emisoras Unidas