Папа Франциск відповів на запитання молоді з французької дієцезії Вів’є, яка здійснила незвичайну прощу до Аргентини.
Група юнаків і дівчат із французької дієцезії Вів’є протягом місяця перебувала в аргентинській дієцезії Ріохи. Вони пройшли слідами свідчення віри свого земляка — отця Ґабріеля Жозе Ружеро Лонжевіля, який 1976 року був убитий з ненависті до віри, коли стався воєнний переворот і настала диктатура хунти. Він надихався навчанням єпископа Енріке Анхеля Анхелеллі Карлетті, разом з яким незабаром буде беатифікований, повідомляє Vatican News.
Зустріч із Папою
У понеділок, 29 жовтня 2018 р., молодь, яка провернулася з Аргентини, прийняв Папа Франциск. Під час зустрічі він вручив їм заздалегідь приготовану промову, в якій коротко підсумував сенс того, що пережили ці юнаки і дівчата: «Ставати слугами та друзями Господа, приймаючи ризик місії, до якої Він кличе». Глава Католицької Церкви згадує про приклад мучеників, навчання яких молоді французькі католики прагнуть наслідувати, повертаючись додому. Відтак заохочує їх просити допомоги у Святого Духа для того, щоб бути «будівничими мостів між людьми» та ставати «ближніми для представників пораненого й відкиненого людства, роблячи видимою любов Отця та радість Євангелія».
Діалог зі Святішим Отцем
Вручивши гостям приготовану промову, Святіший Отець захотів, однак, безпосередньо поспілкуватися з юнаками й дівчатами, відповідаючи на їхні запитання, що визріли під час цього тривалого паломництва. Діалог відбувався іспанською мовою. Молоді люди запитували Папу про те, як прийняти поставу слухання Божого слова, як молитися, як підтримувати життя, відкрите на інших у світі, де люди зосереджені на собі, які стосунки слід підтримувати з Церквою та яким є пріоритетний спосіб євангелізації.
Боже слово і молитва
Відповідаючи на запитання про Боже слово, Святіший Отець зазначив, що убогі краще його розуміють, бо не ставлять перед ним жодних бар’єрів, мають відкрите серце, щоб його прийняти. «Боже слово, — сказав він, — ми чуємо не лише вухом: воно входить через вухо, але чуємо його серцем».
Папа підкреслив, що молитися разом робить молитву сильнішою, але іноді бувають хвилини, коли потрібно перебувати з Богом віч-на-віч. Але це лише фізична самотність, бо в цей час ми повинні відчувати, що «вся Церква зі мною, вся спільнота перебуває зі мною».
Три форми діалогу
За словами Святішого Отця, важливо й надалі жити в спільноті, навіть повертаючись до щоденної рутини. Важливо зіставляти, згадувати та оновлювати досвід. Потрібно належно цінувати порозуміння, співпраця, спільну молитву. «Діалог для формування групи має бути діалогом, який відбувається за допомогою розуму, аби знати, про що говорите; [за допомогою] серця та рук».
Радість євангелізації
Ділячись думками про євангелізацію, Папа сказав, що її треба здійснювати з радістю, «євангелізувати в дорозі». Неможливо бути «сумними знеохоченими євангелізаторами з кислими мінами». В цьому контексті Святіший Отець згадав про о.Лонжевіля та єпископа Анхеллелі. Цей єпископ проповідував духовну віднову 13 червня 1973 року, коли його обрали провінційним настоятелем. «Я зустрівся з ним тоді і зрозумів таку пораду: треба мати вухо для того, щоб слухати Боже слово, і вухо, щоб чути свій народ. Не існує “лабораторної євангелізації”, євангелізація завжди вимагає контакту з Божим людом і Божим словом».
фінансово.
Щиро дякуємо!
