30 жовтня 2018 р. в Митрополичій курії Львівської архідієцезії архієпископ Мечислав Мокшицький зустрівся з католицьким журналістами, щоб поділитися своїми враженнями від участі у Синоді про молодь, що відбувся в Римі.
Митрополит розповів про атмосферу, яка панувала на Синоді, про очікування єпископів і самої молоді, які були озвучені та обговорювалися на засіданнях, а також про власні висновки щодо роботи молодіжних душпастирств РКЦ в Україні.
— Наші зустрічі проходили в радісній атмосфері, бо ми говорили про ту частину нашої Церкви, якою є молода. А молодь — це радість. Христос також молодий, і Його Церква — молода й радісна. Як казав св.Йоан Павло ІІ: «Молодь — це майбутнє Церкви і майбутнє кожної держави». І ми говорили про те, як можемо допомогти сучасній молоді не втратити віру, шукати себе, розвиватися, не боятися приймати виклики, загартовувати характер. Ми шукали способів, як бути близькими до молоді, щоб дивитися кожному в очі й знати кожного на ім’я, щоб вони відчували нашу з ними близькість, знали, що Церкві до них не байдуже. І в усьому цьому дуже важливою є молитва — Євхаристія та адорація. Молодь сьогодні, як учні з Емауса тоді, має зустрітися з Богом, говорити з Ним, пізнати Його і з ентузіазмом піти за Ним. Це саме те, що Церква може запропонувати сьогодні молодим людям: допомогти їм зустріти Христа, впізнати Його і почути. Але маємо також вимагати від них, ставити перед ними виклики, як це свого часу робив Йоан Павло ІІ, і молодь на це відповідала.
Під час Синоду розглядалося питання душпастирської опіки для молоді, яка емігрує, щоби, незважаючи на своє місце перебування, вона мала доступ до релігійних практик і Таїнств. Ми над цим працюємо. Що стосується душпастирських практик тут у нас, в Україні, то ми робимо все те, що загалом практикує Церква у цілому світі: паломництва, зустрічі молоді, різні душпастирські групи, — тобто маємо продовжувати, розвивати те, що вже працює. Ніхто нічого нового поки не вигадав.
Багато говорили про роль сім’ї у формуванні молодого покоління, зокрема я і Блаженніший Святослав. Говорили про те, що діти мають бачити, як моляться їхні батьки, як вони практикують свою віру, бо особистий приклад — це найкраща школа і нам потрібно звернути увагу сімей на те, що спорт і мови — це добре для загального розвитку, але треба ще також подбати про формування характеру, особистості, душі. Це допоможе уникнути молодим людям залежностей та різних відхилень.
Наприкінці архієпископ зазначив, що Папа Франциск не раз закликав усіх бути чуйними, адже Церква постійно зазнає переслідувань і змінюються лише його форми. Різні сили намагаються знищити авторитет Церкви, нападаючи на її духовенство і намагаючись дискредитувати цілу Церкву. Проте, хоч Церква складається з грішних людей, то сама вона свята і ворота пекла її не переможуть. Тому варто називати на ім’я конкретних грішників, називати їхній гріх, і щоб вони самі несли відповідальність за свої злочини — але не узагальнювати і не кидати тінь на цілу Церкву. А щоб молодь довіряла Церкві, потрібно постійно цю довіру завойовувати. І, на думку архієпископа, зробити це можна єдиним способом: самим жити згідно з Євангелієм і запалювати інших своїм прикладом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
