У Хмельницькому відбулись заходи з відзначення 80-річчя закінчення Антипольської операції НКВС 1937-1938 рр.
«Ісус прийшов на цю землю, на землю, на якій стався цей страшний злочин. Він прийшов, щоб узяти на себе наші гріхи. …Ісус страждав у цих людях які стали жертвами масового терору. Своїми стражданнями вони, як писав св.Павло, доповнили страждання Христа. Спаситель прийшов сюди, щоб ми стали людьми молитви, а ця багатостраждальна земля стала місцем молитви», — сказав єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Ян Нємєц, проголошуючи проповідь під час Святої Меси в намірах жертв масових репресій 1930-х років, яка, під головуванням ординарія Кам’янець-Подільської дієцезії єпископа Леона Дубравського, була відправлена у храмі св. Анни в Хмельницькому (Гречани). Служба Божа, по закінченні якої єпископ-ординарій освятив каплицю, присвячену пам’яті жертв комуністичних репресій, завершила заходи з відзначення 80-річчя масового терору 30-х років минулого століття, що відбулись у Хмельницькому 23 листопада.
Складовою частиною більшовицького геноциду, спрямованого проти народів СРСР, була антипольська операції НКВС, проведена у 1937-1938 рр. за наказом тодішнього народного комісара внутрішніх справ Миколи Єжова №00485 від 11 серпня 1937 р. Наслідком виконання цього нелюдського наказу стало те, що за фальшивими звинуваченнями близько 140 тис. людей було піддано репресіям, 111 тис. з яких були вбиті. Пам’яті жертв цього злочину присвячена виставка «Наказ №00485. Антипольська операція НКВС в Радянській Україні 1937-1938», підготовлена Інститутом національної пам’яті Польщі спільно з державними архівами Хмельницької, Вінницької і Одеської областей. Вона відкрита 23 листопада в одному з корпусів Хмельницького університету управління і права.
До організаторів виставки і всіх учасників заходу звернувся з листом Президент Республіки Польща Анджей Дуда. У листі, зокрема, сказано, що відкривати правду про минуле, це «важлива частина співробітництва між нашими державами». Його зачитав під час відкриття виставки радник Президента Польщі Тадеуш Дашкевич. Потім, по закінченні Служби Божої у храмі св.Анни, цей лист повторно зачитав Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дам’ян Цярцінський.
«Те, що відбувається сьогодні, — сказав для CREDO пан Дашкевич, — має величезне значення для розвитку і зміцнення відносин між нашими країнами. Це показує спільність нашої історії, що має не тільки суспільний, але й дипломатичний вимір. Польща хоче, щоб наші відносини були добрими. І такі заходи цьому тільки сприятимуть».
Відкриваючи виставку, президент Інституту національної пам’яті Польщі доктор Ярослав Шарек сказав: «Чи могли ті, хто стали жертвами голодомору і антипольської операції НКВС, подумати, що пройдуть десятки років і ми будемо вшановувати їхню пам’ять? Вони були приречені на забуття, але тепер ми згадуємо про них і вони нас єднають. Адже серед жертв голодомору були і поляки, як і серед жертв антипольської операції були українці. Чому гинули ці люди? Тому, що вони представляли інший світ, світ християнства, світ Десяти Божих заповідей: не вбивай, не свідчи неправдиво, шануй батька і матір, несумісних з комуністичними ідеями. Комунізм загалом був операцією, спрямованою проти людини, тому, що хотів відібрати в неї пам’ять. Сьогодні ми цю пам’ять повертаємо. Ми, поляки, пишаємось тим, що в нас постала “Солідарність” — рух, діяльність якого привела до визволення народів, поневолених Радянським Союзом. Сьогодні ми потребуємо солідарності пам’яті».
Координатор виставки Павел Зєльоний розповів про те, як її ідея втілювалась в життя. Він сказав, що її експозиція підготовлена в «двох примірниках» — точно така ж виставка буде відкрита через три дні у Варшаві. Він висловив сподівання, що в майбутньому її побачать також і в країнах Західної Європи та Північної Америки.
«Оглядаючи виставку, — сказав для CREDO єпископ Леон Дубравський, — приходиш до думки, що це була диявольська система, витягнута з пекла. Адже як можна було вселити в людей стільки ненависті до інших, тільки тому, що вони сприймали світ по-іншому, вірили в Бога або належали до іншої національності? Як можна було вкласти в руки зброю і примусити вбивати невинних людей? Людей, які нічим не завинили перед своїми катами, які працювали, створювали родини, ростили дітей, творили прекрасні речі. За цим усім стояла ідея, яка не принесла нічого доброго. Заснована на суцільній брехні, ця система сама себе знищила. Нині наш обов’язок — відкривати правду, яка остаточно визволить нас з полону тієї брехні, якою нас годували в роки тоталітаризму».
Далі відбулась міжнародна науково-практична конференція «Репресивна політика більшовицької влади щодо населення Поділля і Волині у першій половині ХХ ст.», під час якої виступили з доповідями науковці, котрі досліджували цю трагічну сторінку нашої історії.
Звертаючись до учасників, проректор Хмельницького університету управління і права Леонтій Чорний зазначив, що більшовицький терор був особливо жорстоким на землі нинішньої Хмельницької області, оскільки тоді це була прикордонна територія. Червоний геноцид, сказав він, «торкнувся усіх національних меншин — євреїв, німців, котрих вважали «потенційними контрреволюціонерами», але особливо — поляків».
Досвідом проведення дослідницької роботи в обласному і районному архівах поділилась декан факультету Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Голова постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту і туризму Інна Ящук. «Якщо ми не знаємо своєї історії, — сказала Інна Петрівна, — ми не зможемо будувати наше майбутнє. Тому ця історія потрібна не мертвим, а живим. У нинішній час нам потрібно вміти простягнути руку тому, хто потребує допомоги, не пройти мимо чужих страждань. Майбутнє України може бути збудоване тільки на такому фундаменті».
«Історії страждань, через які пройшли люди в ті роки, — сказав Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дам’ян Цярцінський, — я пізнав не з архівів чи наукових книжок, а з розмов з людьми, з якими доводилось зустрічатись під час моєї консульської служби. Хочу висловити свою вдячність організаторам конференції — адже те, що ви робите дуже важливо для родин тих людей…»
Українські й польські науковці, що виступили з доповідями, в яких було розкрито різні аспекти злочину більшовицької влади, його глибинні причини і цілі, які ставив перед собою злочинний режим. Юрист-кримінолог Йосип Осецький на підставі конкретних фактів і статистичних даних доводив злочинний характер усієї системи в цілому, спростовуючи пояснення масового характеру репресій, нібито «погані сусіди писали доноси на своїх сусідів». Дослідження того, що діялось у ті страшні роки, має, за його словами, велике значення, щоб не втратити пам’ять про те, «хто приніс цю трагедію на нашу землю».
«Ми повинні доносити до молоді, — сказав пан Йосип, — що неприпустимо допускати до влади тих, хто має кримінальний досвід. Лихо, що йде зі сходу, буде робити те саме».
По завершенні Служби Божої президент Інституту національної пам’яті від імені Президента Республіки Польща вручив єпископу Яну Нємцу орден «Хрест свободи і солідарності». Вітаючи владику Яна з високою нагородою, пан Ярослав сказав, що три слова назви ордену: «хрест, свобода і солідарність передають зміст усієї історії Польщі».
«Для нас, Інституту національної пам’яті, — продовжив його очільник, — чимось важливим є солідарність з поляками, де б вони не були. А особливо з вами, поляками, які живуть на цих теренах — адже за те, щоб бути поляками, вам довелось заплатити високу ціну».
«Пресвята Діва Марія завжди була присутня в історії і українського і польського народу», — сказав настоятель парафії св. Анни о.Генрих Дзядош SJ, ініціатор створення Каплиці мучеників тоталітарного режиму. На знак вдячності Богородиці за Її опіку, присвячену Їй пісню виконав ансамбль хору «Мазури» Хмельницької спілки поляків.
Отець-настоятель також подякував усім, хто тим чи іншим чином спричинився до будування каплиці, а також художниці Августині Красій, яка втілила в життя його задум. По закінченні церемонії освячення о.Генрих сказав: «Трагедія, жертвами якої стали ті, кому ця каплиця присвячена, в певній мірі торкається і нас. Події сьогоднішнього дня — війна на Донбасі, розповсюдження в усьому світі ідеологій, закорінених в атеїзмі — все це говорить, що і нашим нащадкам доведеться зазнати переслідувань. Але в нас є те, що приходить нам на допомогу у будь-якій ситуації, те, що нас завжди втішає і підтримує — віра в те, що Господь Ісус Христос знову прийде під час Парузії».
«Спільне згадування подій нашої спільної історії, — сказав для CREDO доктор Ярослав Шарек, — це ще один крок у будування добрих відносин між нашими країнами і народами. Ми здаємо собі справу, що в нашій спільній історії є ще багато важких питань, але наші відносини потрібно будувати на тому, що нас єднає».
На завершення Генеральний консул Дам’ян Цярцінський та співробітники Інституту національної пам’яті поклали квіти до меморіальної дошки на честь Президента Польщі Лєха Качинського і пам’ятника жертвам репресій на гречанському цвинтарі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
