Україна

Супермени чи грішники? Завершилися реколекції католицьких єпископів України

Czytać po polsku

30 Листопада 2018, 00:35 1778

Завершилися реколекції католицьких єпископів України.

Уже традиційно це були духовні вправи для владик обох обрядів. У реколекціях, що тривали з 27 до 29 листопада, взяли участь єпископи РКЦ, УГКЦ та Мукачівської греко-католицької єпархії.

Духовні науки виголосив отець Роман Лаба OSSPE. Проповідник зосередив свою увагу на постаті святого Йосифа.

Як розповів Голова Єпископату РКЦ архієпископ Мечислав Мокшицький, реколекціоніст зосередив увагу на ролі єпископа за прикладом святого Йосифа:

— Він нас провадив стежкою єпископа: хто такий єпископ, яке його завдання, яким має бути його служіння і відповідальність за Церкву, яку нам довірив Христос. Він говорив на прикладі Святого Йосифа, який є покровителем Церкви, наскільки важливою є роль єпископа. Говорив, що ми є світлом і сіллю. Від єпископа залежить, як буде розвиватися Церква, бо він за допомогою священиків, богопосвячених осіб, а також світських буде будувати Царство Боже на землі.

Глава УГКЦ Верховний Архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук наголосив, що під час реколекцій, які ще звуться духовними вправами, учасники намагалися глибше зрозуміти своюмісію, як християн, як Церкви, як єпископів:

— Особливістю реколекцій було те, що наш отець-проповідник намагався висвітлити покликання єпископського служіння через призму постаті святого Йосипа, Обручника, через його поставу, про яку ми читаємо в Євангеліях, через його батьківство по відношенню до Ісуса Христа, його місію хранителя Церкви. Він є тим, хто через своє батьківство піклується і рятує життя Дитятка і Його Матері Марії. Так само єпископ покликаний бути хранителем божественного життя у тілі Христової Церкви. Єпископ покликаний піклуватися про те, щоби божественне життя розвивалося в нас, в душі кожної віруючої людини. Єпископ має навчитися будувати відносини зі своєю Церквою у такий чистий спосіб, не меркантильний спосіб, а спосіб цілковитої самопосвяти, як це ми бачимо в постаті святого Йосифа.

Для мене особисто таким дуже цікавим і важливим було Боже Слово в контексті заключної Меси. Ми чули Слово про зруйнування Єрусалиму і отець-проповідник говорив, що, можливо, ми живемо теж у таких часах, коли багато що руйнується. Руйнуються, можливо, наші погляди на життя. Руйнуються різні світові системи суспільного порядку. Ми навіть чуємо, що Україна починає жити в стані війни. Отож те Боже Слово через такі, можливо, апокаліптичні образи нам дає надію, що все зруйнується, все знищиться, але те Боже життя, яке присутнє і яке розвивається в тілі Церкви, не знищиться. Можливо, такого типу потрясіння потрібні, щоби ми зрозуміли що є основне, а що другорядне в нашому житті. І саме Боже Слово на такій оптимістичній ноті завершило наші духовні вправи.

Також Глава УГКЦ прокоментував вже кількарічну традицію робити спільні реколекції для єпископів двох обрядів:

— Ми всі, єпископи, розуміємо, що ми є всі братами через те, що ми маємо Єдиного Отця, що на Небі. Ми є членами одної і тої самої Христової Церкви. Ми є братами, бо маємо ту саму Матір. І ми згуртовані довкола нашого батька – Святішого Отця. І те свідчення церковної єдності у різноманітності традицій і обрядів, богословських думок, різного роду духовних досвідів є багатством України сьогодні. Я думаю, що для всіх християн України сьогодні є дуже важливим свідчення єдності Церков. Ми бачимо, як тієї єдності шукають наші православні брати. Ми бачимо, як в контексті світового християнського життя рухається екуменічний рух за об’єднання всіх Церков, які вірять в одного Бога. Тому ми, члени Вселенської Церкви, покликані в особливий спосіб свідчити про єдність Христової Церкви першого тисячоліття. Я думаю, що в єдності Східної та Західної Церкви та ікона неподільного християнства ранньої Церкви була дуже ясно присутня.

 

 

Отець Роман Лаба OSSPE вперше проводив реколекції для єпископів. Він зізнався, що намагався не дивитися на реакцію слухачів, а найголовніше, що хотів сказати, що Бог їх любить:

— Ми звикли, що єпископ є таким суперменом, який досконалий морально, святий, не має свої криз, труднощів, а так насправді — єпископи то є грішники. На Вечірню, коли ми розпочинали реколекцї, Слово Боже було: «Усі ми согрішили і позбавлені Божої слави». І єпископ завжди, коли проповідує своїй пастві, говорить, що Бог любить своїх овечок, але хтось мусить то також єпископу сказати. І я намагався то робити. Зрозуміло, що в тій своїй слабкості.

А як таку постать, таку мотивацію для їхнього служіння, я вказував на святого Йосифа. Тому що святий Йосиф названий Церквою Redemptoris сustos – Хранитель Відкупителя. А хранитель грецькою мовою буде episcopus – дивитися зверху. Етимологічно це означає, що хтось стоїть зверху на якійсь, наприклад, сторожовій вежі і дивиться, щоби з овечками все було добре. І на взірець святого Йосифа я представляв таку біблійну мотивацію, що значить бути хранителем Ісуса Христа, як Відкупителя, а це значить теж бути хранителем життя Ісусового в Церкві, були хранителем депозиту віри, хранителем родини. В такому ключі відбувалися ці реколекції, а плоди залишаю Святому Духу і їхньому серцю.

 

 

Отець Роман розповів, що загалом атмосфера реколекцій була дуже добра:

— Владики підходили і дякували, а також підходили і дискутували на тему тих чи інших біблійних фрагментів. Деякі мали трошки інше бачення.

 

 

Єпископ Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький поділився враженнями від реколекцій:

— Дуже добрі реколекції. Мені самому імпонують такі роздуми, які опираються на екзегезі Святого Письма. На такій глибокій екзегезі. Цей час такої біблійної поживи. Через роздуми ми наблизилися до особи святого Йосифа – тихої постаті, яка дуже багато робить. Ми вдячні Господеві за цей час зосередження. Це особливий час. Я побачив батька в святому Йосифу, людину, відкриту на голос Господа.

 

 

Єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Широкорадюк звернув увагу на те, що світ сьогодні потребує батьківства, а цього навчити може святий Йосиф:

— Сьогодні цілий світ страждає від того, що нам бракує батьківства. Батьківства потребує ціла Церква. Священик і єпископ має бути батьком парафії, батьком дієцезії. І не знаю, чого люди сьогодні більше потребують: мудрих професорів і науковців чи просто батька, який вміє відкрити своє серце і зрозуміти кожну людину.

 

 

Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло своїми враженнями від реколекцій та особистими думками про єдність Церкви:  

— Я особисто відчув, що є завдання для Церкви. Сьогоднішнє Євангеліє і проповідь були про те, що Господь допускає, щоби щось зруйнувалося, щоб на цьому побудувати наново. Я відчув, що Господь хоче нам через проповідника сказати, що маємо старатися іти до повної єдності християн. І маємо починати від обрядів у Католицькій Церкві. Маю таку думку, що поки не будемо мати один обряд, то не будемо мати теж єдності. Таке моє бачення. Маємо подумати над обрядом, який би об’єднував всіх. Будуть, звичайно говорити, що це культура та ідентичність, але ось римо-католицький обряд є також в Індії, в Африці та в Америці і це показує, що всі можемо бути занурені у Бозі, в Євангелії в одному обряді, зберігаючи свою національну ідентичність. І я теж відчув, що проповідник так дуже делікатно включив нам такі лампочки, які нам говорять про те, що маємо прагнути до глибокого навернення і єдності. Церква не може ще й національних питань нести на своїх плечах, кожна людина будь-якої національності має відчувати себе добре у будь-якій християнській Церкві і це початок об’єднання.

 

 

Єпископ-помічник Львівської архідієцезії розпоів, що його найбільше вразило під час реколекцій:

— Мене особисто доторкнуло те, як отець-реколекціоніст представив роль батьківства, в якому бере участь св. Йосиф. Не будучи біологічним батьком Ісуса Христа, він передає це батьківство у повному вимірі. Думаю, що сьогодні це велике завдання, покликання нас, єпископів, і мене особисто, щоби бути тим батьком для Церкви. І це цікаво, як Йосиф в Євангелії від Матея, забирає Дитя і Його Матір, що підкреслює, щоб ми, як єпископи, дбали про Ісуса в Церкві і Матір Його – саму Церкву. І щоб це було в такій гармонії, в такому порядку.

 

Єпископ Мукачівської греко-католицьеої єпархії Мілан Шашік переконаний, що спільні реколекції об’єднують владик:

— Я дуже радий, що кожного року відбуваються спільні реколекції всіх єпископів Греко-Католицької Церкви і Римо-Католицької Церкви в Україні. У них беруть участь єпископи Мукачівської греко-католицької єпархії. Це нас об’єднує. Ми можемо поспілкуватися, обмінятися думками. Ці конкретні реколекції зробили на мене велике враження. Це дуже важливо, щоби ми, єпископи, розуміли серйозність часу, в якому живемо. Важливо помічати те, що відбувається, не обманювати самих себе, що так багато люедй приходить на богослужіння, адже сотні тисяч виїжджають закордон, підпадають під впливи секуляризації. Потрібно будувати на доброму фундамиенті, бути пастирем і батьком для вірних, не боятися труднощів.

Після реколекцій відбулася братня зустріч єпископів, під час якої єпископи обговорювали діяльність Церкви та завдання, які стоять перед ними.

 

 

З 30 листопада до 1 грудня відбудеться 51 засідання Конференції римо-католицьких єпископів України. Голова єпископату РКЦ архієпископ Мечислав Мокшицький розповів, які теми обговорюватимуться під час засідання:

— Хочемо говорити про душастирську опіку наших вірних, які живуть на території, де відбувається війна, щоби огорнути їх підтримкою та молитвою.

Також Святий Престол просить, щоби ми обговорили тему захисту неповнолітніх і запобігання сексуальних зловживань з боку духовенства, про які ми чули в Європі чи Америці. Щоби такого не сталося у нас.

Нагадаємо, 21-24 лютого Папа Франциск та голови Єпископатів з усього світу обговорять цю тему у Римі.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: