Роздуми над Першим читанням на понеділок ІІ тижня Адвенту
Пустиня і суха земля хай веселиться,
нехай радіє степ і квітне, мов нарцис!
Хай квітом процвітає і веселиться,
нехай радіє радістю і ликує!
Слава Ливану йому буде дана,
пишність Кармелю та Шарону.
Вони узрять славу Господню, сяйво Бога нашого.
Зміцніть зомлілі руки, скріпіть хисткі коліна!
Скажіть тим, у кого серце збентежене:
«Будьте мужні, не бійтесь! Ось Бог ваш!
Помста надходить, відплата Божа;
Він прийде й спасе нас».
Тоді відкриються у сліпих очі,
й у глухих вуха відтуляться.
Тоді кульгавий, мов олень, підскочить;
язик німих піснею озветься,
бо в пустині ринуть води і в степу потоки.
І вигоріла земля стане ставом,
джерелами води – край спраглий.
Лігвища, де вилежувалися шакали,
стануть гущавиною з комишу та очерету.
І буде там стежка і дорога;
дорогу ту назвуть святою:
не пройде нею ні один нечистий;
і буде вона їм дорогою прямою,
так, що навіть нетямущі на ній не заблукають.
Не буде більш там лева,
та й звір ніякий хижий не ступить на неї;
викуплені будуть там ходити.
Визволені Господом повернуться нею
і прийдуть на Сіон з веселим співом;
і вічна радість буде в них над головою.
Веселощі й радощі будуть з ними,
а смуток і зітхання зникнуть.
Іс 35,1-10
Ісая знову описує радісне майбутнє обраного народу: Господь наповнить життям землю, зцілить від недуг, збереже від небезпек. І все для того, щоб приготувати своєму народу особливу дорогу — святу, пряму, безпечну. «Визволені Господом повернуться нею і прийдуть на Сіон з веселим співом»: шлях має дозволити визволеним з неволі зустрітися з Богом, а тоді «веселощі й радощі будуть з ними, а смуток і зітхання зникнуть». Все змінює зустріч із Господом. І Він робить усе, щоб людина могла Його зустріти.
Євангеліє сьогодні продовжує цю ж тему і показує вже таку близьку зустріч з Господом. Ісус має владу зробити навіть те, чого пророк не насмілився висловити. Господь перевершив сподівання.
Ісусе, в часі Адвенту готуєш мені дорогу для зустрічі з Тобою. Нехай мій шлях приготування буде плідним і повним життя!