Роздуми на середу ІІ тижня Адвенту
«Кому ж ви хочете Мене сподобити,
щоб Я був йому подібний?» – каже Святий.
Підійміть угору ваші очі й подивіться!
Хто створив усе це, усі ці зорі?
Той, хто виводить їхнє військо у їхній кількості
і кличе кожну з них по імені.
Сила Його така велика й міць така потужна,
що ні однієї не бракує.
Як же це ти, Якове, говориш,
як, Ізраїлю, кажеш:
«Дорога моя від Господа прихована,
мій суд проходить мимо мого Бога?»
Чи ти ж не знаєш, чи ти не чув?
Господь – Бог вічний,
творець кінців землі:
Він не втомлюється, не знемагається,
розум Його незбагненний.
Він дає змореному силу,
Він знеможеному додає міць.
Навіть і молодь утомлюється, знемагає,
і юнаки хитаються, падають –
ті ж, хто на Господа уповає, відновлюють сили,
здіймають крила, немов орел,
біжать, не знають утоми,
ідуть, не знемагають.
Іс 40,25-31
Сьогоднішнє перше читання набирає зовсім іншого значення, коли прочитаємо його з Євангелієм. Пророк Ісая надає Богу різні імена та характеристики: Він — Святий, Творець, Полководець, Великий силою, Потужний міццю, Вічний, Невтомний, Найрозумніший. Особливо остання частина підкреслює Бога як Того, хто являється джерелом сили тих, хто на Нього уповає. Такий Господь здатний на багато, а з Ним і ті, що в Нього шукають підтримки.
Ісус каже про себе: «Я лагідний і покірний серцем». Не Святий, Полководець, Великий силою і так далі, а лагідний і покірний! Бог, здається, інший, — не той, про якого говорив пророк. Але така логіка нашого Бога. Вже незабаром Різдво покаже зміну Божої логіки, бо Господь не хоче нав’язувати себе силою, а дарувати лагідністю й покорою.
Ісус продовжує бути джерелом сили, але якої сили? Якої логіки?
Ісусе, лагідний і покірний серцем, наверни мене до логіки Твоєї спасительної сили!
фінансово.
Щиро дякуємо!
