Близький Бог

Роздуми над Першим читанням на 2 січня

Улюблені!
Хто неправдомовець, як не той,
хто відкидає, що Ісус є Христос?
Він і є антихрист,
той, хто відрікається від Отця і Сина!
Кожний, хто відкидає Сина,
не має і Отця.
Хто визнає Сина,
той має і Отця.
Що ж до вас, то те, що ви почули від початку,
нехай воно у вас перебуває.
Якщо у вас перебуватиме те,
що ви почули від початку,
то й ви перебуватимете в Сині та в Отці.
Ось обітниця, яку Він сам нам пообіцяв:
вічне життя!
Це написав я вам про тих,
які вводять вас в оману.
А помазання, яке ви прийняли від Нього,
воно у вас перебуває,
і ви не потребуєте, щоб вас хтось навчав.
Але як Його помазання навчає вас у всьому, –
і є істинне й необманне, –
так, як воно вас навчило,
в тому й перебувайте.
А тепер, дітоньки, перебувайте в Ньому,
щоб, коли з’явиться Він, ми мали сміливість
і не були засоромлені Ним під час Його приходу.
1 Йн 2,22-28

Апостолу Йоану дуже дорога тема втілення Божого Слова. Він постійно повертається до кількох думок, повторюючи їх для підкреслення важливості їхнього змісту.

У той час ніхто не заперечував існування Ісуса з Назарета. А Йоан, спираючись на власний досвід, хоче донести до всіх Добру Новину: в тому Ісусі ми зустрічаємося з тайною Бога. Через людину, яка жила в Палестині ще так порівняно недавно, можна дійти до пізнання Бога, який є Отцем. Людський досвід Ісуса стає необхідною умовою осягнення Бога. В Ісусі Бог обирає певний шлях одкровення, який не всім до вподоби, який викликає спротив. Але лише через Ісуса можемо зачерпнути Божі глибини.

Побачити в Христі — Ісуса. Зрозуміти важливість втілення. Відчути близькість Божої тайни до людської дійсності.

Патрик Оліх OFM