Погляд

10 найважливіших подій понтифікату Папи Франциска

13 Березня 2019, 11:55 656 КАІ

Сьогодні, 13 березня 2019 року, минає шість років від обрання кардинала Хорхе Маріо Берґольйо на Папу.

Ось 10 найважливіших подій за ці роки.

 

1.Повчання «Evangelii gaudium»

26 листопада 2013 року відбулася презентація Апостольського повчання «Evangelii gaudium». Вона стала підсумком звичайного Синоду єпископів на тему нової євангелізації. Він тривав у Ватикані 7-28 жовтня 2012 року. Водночас це програмний документ понтифікату Франциска, про що пише сам Папа.

«Я мрію про місійний вибір, здатний перемінити все, щоби звичаї, стилі, розклад занять, мова та всі церковні структури стали каналом, відповідним більше для євангелізування нинішнього світу, ніж для збереження наявного стану речей», — визнав Франциск.

Церква має бути «в перманентному стані місії». Це вимагає відмови від зручного переконання, що «завжди так робилося». Тому що кожного разу, «коли ми стараємося повернутися до джерел та віднайти первісну свіжість Євангелія, з’являються нові шляхи, творчі методи, інші форми вираження, більш промовисті знаки, слова, що містять новий сенс для нинішнього світу».

Франциск виносить постулат: щоб від вівтаря говорилося більше про благодать, ніж про закон, більше про Ісуса, ніж про Церкву, більше про Слово Боже, ніж про папу… Йому йдеться про вираження незмінних істин так, щоб до них можна було припасти серцем.

Усілякі церковні структури мають стати більш місійними. Тому Папа заохочує їх «увійти в рішучий процес розпізнання, очищення й реформи». Також і папство та центральні структури Вселенської Церкви покликані до такого навернення. Тому Франциск поновлює прохання св.Йоана Павла ІІ про допомогу в пошуках нового способу виконання Примату Петра.

 

2.Папа в Європарламенті

25 листопада 2014 року Франциск відвідав два найважливіших політичних інститути Європи: Європейський парламент і Раду Європи у Страсбурзі. Він проголосив дві важливих промови про сучасний стан і майбутнє нашого континенту. Ці виступи викликали великий ентузіазм і широкий резонанс. «Настав час спільно будувати Європу, яка обертається не навколо економіки, а навколо святості людської особистості», — сказав Папа в Європейському парламенті. Своєю чергою, в штаб-квартирі Ради Європи він побажав, аби Європа заново відкрила свою історичну спадщину і глибину свого коріння, віднайшла молодість духу, яка зробила її плідною та великою.

 

3.Енцикліка «Laudato si’»

18 червня 2015 р. з’явилася перша в історії Церкви енцикліка, повністю присвячена захисту природного середовища людини — «Laudato si’». Франциск нагадав у ній, що кожен з нас є частиною природи і залежить від неї, а нинішні загрози вимагають рішучого «екологічного навернення». Головним винуватцем екологічної кризи Папа визнав споживацтво. Він додав, що в питанні про зміну клімату ми маємо справу з диференційованою відповідальністю, і в цій галузі потрібна позиція глобальної солідарності. Він запропонував «людську екологію», тобто «доконечні відносини між життям людини і моральним законом, вписаним у його природу». Франциск наголосив, що не можна говорити про сталий розвиток без солідарності між поколіннями, не дбаючи про те, яку землю ми передамо нашим спадкоємцям. Папа підкреслив при цьому, що «не можна примирити захист природи з виправданням аборту». Також він критикував екологічні рухи, які борються за охорону природи, застосовуючи не однакові принципи до людського життя.

 

4.Апостольське повчання «Amoris laetitia»

8 квітня 2016 року у Ватикані було представлено посинодальну адгортацію Папи Франциска «Amoris laetitia». Це підсумок чотирнадцятої чергової сесії Генеральної асамблеї Синоду єпископів про сім’ю, яка тривала у жовтні 2015 року. Найбільшу полеміку викликав її VIII розділ «Супроводжувати, розпізнавати й інтегрувати слабкість», щодо ситуації розлучених, які живуть у нових зв’язках. Папа у ньому звертає увагу на «незліченну різнорідність ситуацій» людей, які розлучилися й уклали новий цивільний зв’язок. У турботі про їхнє духовне благо обов’язковим є ретельне розпізнання ситуації, беручи до уваги факт, що рівень відповідальності щоразу відрізняється. Треба завжди брати до уваги застосування загальної норми до конкретного випадку.

Франциск говорить про потребу застосування загальної норми до конкретних осіб та їхніх особливих ситуацій і зазначає, що душпастирський супровід людей, які перебувають на шляху розпізнання, має відбуватися «згідно з ученням Церкви та вказівками єпископа». У цьому процесі не може забракнути іспиту совісті, об’єктивного аналізу ситуації дітей та покинутого члена подружжя, спроб і можливостей примирення, врахування наслідків нового зв’язку щодо решти родини та місцевої спільноти вірних. Ідеться про правильну оцінку та розважливий вибір. Розпізнавання як динамічний процес завжди має бути відкрите на нові етапи розвитку й нові рішення, ухвалені в сумлінні, які дозволяють реалізувати ідеал якомога повніше.

В інтерв’ю італійській католицькій газеті «Avvenire», відповідаючи на запитання щодо певної критики адгортації, Франциск висловив упевненість у тому, що головна мета місії Церкви — це передання людям милосердного плану Бога. Він зазначив, що під час ІІ Ватиканського Собору Церква відчула свою відповідальність бути в світі живим знаком любові Отця, а в конституції «Lumen gentium» повернулася до своїх витоків — Євангелія. Таким чином, в основі його проповіді лежить не так легалізм, як особа Бога, який у втіленні Сина став Милосердям.

 

5.Візит на острів Лесбос

16 квітня 2016 року Папа Франциск перебував на грецькому острові Лесбос. У ході п’ятигодинного візиту разом із Патріархом Константинопольським Варфоломієм і православним архиєпископом Афін і всієї Греції Єронімом II понтифік відвідав розташований там табір біженців, де проживають 2,5 тис. осіб. Ієрархи пообідали з ними, підписали спільну декларацію і молилися за тих, хто потонув в Егейському морі при переправі до Греції.

Це була 13-та іноземна подорож Папи Берґольйо. Під час цього хвилюючого, а часом і приголомшливого візиту троє релігійних лідерів запросили біженців не втрачати надії. У спільній декларації вони закликали світ до сміливої реакції, щоби протистояти величезній гуманітарній кризі, пов’язаній із цією групою людей, та її причинам. На думку ієрархів, світова громадська думка не може ігнорувати проблему поширення насильства та збройних конфліктів, переслідування і вигнання релігійних та етнічних меншин.

Папа вказав на необхідність вести далекосяжну політику, а не однобічні тимчасові дії. Він визнав, що стурбованість установ, людей у Греції та в інших європейських країнах, пов’язана з кризою біженців, зрозуміла та обґрунтована. Франциск закликав попри ці страхи не забувати, що мігранти — це не «цифри, а люди, обличчя, імена, історії».  

 

6.День молоді у Кракові

Франциск перебував із п’ятиденним візитом у Польщі. Його апостольські відвідини були пов’язані головно із Всесвітнім днем молоді, який пройшов під гаслом: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя». Під час свого візиту Франциск також взяв участь у 1050-й річниці Хрещення Польщі на Ясній Гурі, молився у пронизливій тиші в колишньому нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау і відвідав хворих дітей у краківській лікарні. У суботу під час чування в Campus Misericordiae Франциск говорив про параліч нашого часу — «плутання щастя з диваном», що позбавляє нас свободи. Папа застерігав від життя у сплячці, наркотичному дурмані та отупінні. У неділю, під час Меси на завершення ВМД за участю понад 1,5 млн вірян, він закликав молодь з усіх континентів, щоби Євангеліє стало їхнім «GPS-навігатором» на шляхах життя. Його слова і жести гаряче вітали молоді люди. Франциск промовляв до них не тільки під час Святої Меси і Хресної Дороги, а й — тричі — зі знаменитого папського вікна по вул.Францисканській, звертаючись до слухачів із дуже конкретними порадами та рекомендаціями щодо життя, шлюбу, хвороб, швидкоплинності й страждання.

 

7.Ювілей Милосердя

8 грудня 2015 р. Папа Франциск відкрив ювілейний Рік Милосердя, який тривав до 20 листопада 2016 р. Замало вірити, що «що Ісус — Цар всесвіту і центр історії, якщо не зробити Його Господом нашого життя: все марно, якщо не приймете Його особисто і якщо не приймемо Його способу панування», — сказав про це Франциск під час Святої Меси на площі св. Петра на закінчення святкування Ювілею Милосердя. Разом із Папою Євхаристію співслужили, зокрема, 16 кардиналів, призначених днем раніше. Символічним актом завершення Ювілейного року було закриття Святих дверей базиліки св. Петра у Ватикані.

Під час ювілею Святіший Отець послав у світ 1071 священика-місіонера, яким дав владу відпущення гріхів, що належать до компетенції Апостольської Столиці, і довірив завдання проголошувати «радість прощення». Він також дав усім священикам право на розрішення з гріха аборту. Спеціальною ініціативою було також проведення суботніх ювілейних аудієнцій, організованих 11 разів незалежно від загальних аудієнцій по середах.

Від січня до листопада Папа один раз на місяць проводив «п’ятниці милосердя», щоби привернути увагу до необхідності чинити справи милосердя щодо душі і щодо тіла. В межах цієї ініціативи Святіший Отець зустрічався з хворими, залежними, відкинутими суспільством, відвідуючи їх зазвичай в установах, які надають їм допомогу. Сім таких зустрічей відбулися в Римі й по одній — у Чампіно, Кастель Гандольфо в Італії, а також у Греції та Польщі. Хоча ювілей був відзначений у всіх дієцезіях світу, проте багато католиків прибуло у цей час із паломництвом до Рима. Вони проходили через Святі двері (названі Брамою Милосердя) у чотирьох папських базиліках Вічного міста: св. Петра у Ватикані, св. Йоана на Латерані, Матері Божої Великої та св. Павла за мурами. Через перші з них пройшло щонайменше 21212926 осіб.

 

8.Повчання «Gaudete et exsultate»

Апостольське повчання «Gaudete et exsultate» про покликання до святості в сучасному світі було проголошене 9 квітня 2018 р. Святіший Отець пише в ньому про загальне покликання до святості, загрози її втілення в життя, актуальність програми, що міститься у Євангелії Ісуса Христа, деякі риси святості в сучасному світі, а також про боротьбу, чуйність і розпізнання, необхідні для її осягнення. Папа підкреслює, що християнський шлях до святості визначають Вісім блаженств і фрагмент із 25-го розділу Євангелія від св.Матея.

Серед рис сучасної святості Франциск називає постійну зосередженість на Бозі та сильне тривання в Ньому, терпеливість і тривання в доброму, долання зла добром, боротьбу зі своїми агресивними та егоцентричними схильностями. Водночас Папа визнає, що, по суті, немає святих, які були би вільні від помилок та гріхів.

 

9.Візит до Об’єднаних Арабських Еміратів

«Вчини мене знаряддям Твого миру» — під таким гаслом 3-5 лютого ц.р. Франциск відвідав ОАЕ. Головну мету цього візиту становила участь у міжрелігійній зустрічі на тему «Людське братерство». На завершення зустрічі Папа разом з Великим імамом університету Аль-Азгар підписали в Каїрі документ «Братство між людьми заради миру у світі та спільного співіснування». Цей документ має стати дорожньою віхою в стосунках між християнством та ісламом. Також це рішучий заклик до світових лідерів — узяти серйозну участь у промуванні культури толерантності, співіснування й миру, таких потрібних перед лицем кризи сучансого світу, зануреного в моральне зіпсуття, занепад духовних цінностей та почуття відповідальності.

Документ каже «НІ» інструменталізації релігії та використанню імені Бога на виправдання убивств, вигнання, тероризму й утисків. Підтверджує, що релігійний плюралізм є волею Бога і тому нікого не можна змушувати прийняти певну релігію, а також що люди, які сповідають різні релігії, мають однакові громадянські права. Християни очікують, чи стане іслам в ім’я підписаної декларації релігією діалогу, братства і миру.

Це було перше перебування глави Вселенської Церкви в цій країні та загалом на Аравійському півострові, в серці ісламу. Вперше також Папа відправив Святу Месу для 180 тисяч людей. Ця подорож належить до «Божих несподіванок». Отож славімо Його за Його Провидіння й молімося, щоби вкинуте зерно принесло плід за Його волею, — сказав Франциск про свій візит.

 

10.Захист неповнолітніх у Церкві

Відповідальність єпископів, синодальність і колегіальність у відповідальності, прозорість — ось теми, щодо яких тривали дебати 21-24 лютого ц.р. під час зустрічі на тему захисту неповнолітніх у Церкві від сексуального використання. На завершення зустрічі з головами єпископатів усіх країн Франциск закликав усіх та кожного до комплексної боротьби проти використання неповнолітніх.

«Маємо справу з огидними злочинами, які мають бути стерті з поверхні землі. Цього вимагають численні приховані жертви у сім’ях та різних середовищах наших суспільств», — сказав Папа.

У зібранні взяли участь 190 осіб, зокрема 114 голів (або їхніх заступників) Конференцій єпископатів, 14 предстоятелів Східних Католицьких Церков, 22 вищих настоятелі чоловічих та жіночих чернечих згромаджень, префекти й голови управлінь Римської курії, представники Ради кардиналів, модератори та доповідачі.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: