Україна

Люди приходитимуть на це місце, щоби з вірою звертатись до святого Йосифа

Czytać po polsku

17 Березня 2019, 13:02 2894 Ігор Богомолов

Як уже повідомлялось, 16 березня встановлено перший в Україні санктуарій св. Йосифа. Храму у Гнівані, в якому відтепер особливим чином будуть вшановувати Обручника Пресвятої Матері Божого Сина, у вересні виповниться сто тринадцять років. Історія самого міста Гнівань, розташованого на березі Південного Бугу поблизу Вінниці набагато старша. Вперше у письмових джерелах поселення з такою назвою згадується у 1629 році, але до кінця позаминулого століття це було мало кому відоме селом, яких багато на Поділлі. Місцеві римо-католики, (селище, що також характерно для Поділля, розділялось на православну і католицьку частини), близько трьох століть не мали власного храму.

Економічний підйом кінця ХІХ — початку ХХ ст. століть змінив обличчя багатьох подільських міст, містечок і сіл: розквіт переживали ті з них, через які було прокладено залізниці. У 1870 році біля Гнівані пройшла магістраль, що з’єднувала центр Російської імперії з її головним портом — Одесою, що і стало поштовхом розвитку міста. У 1872 року один із найбільших на Поділлі землевласників Юзеф Ярошинський збудував близько станції, яку, за назвою найближчого селища, також було названо Гнівань, цукровий завод. З жител його робітників, які перебрались поближче до місця роботи з навколишніх сіл, утворили робітниче містечко, яке і дало початок сучасному місту Гнівань, яке з давнім поселенням, об’єднує тільки назва. Тоді ж, наприкінці ХІХ ст. тут розпочалось видобування граніту.

У 1903 році у Гнівані почалось будівництво римо-католицького храму. Ініціатором його будівництва був о. Франциск Шимкус, кошти на будівництво пожертвували о. Ян Барановський, Кароліна Ярошинська та багато інших місцевих римо-католиків. Новий храм був освячений 14 вересня 1906 року на честь св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії. Цікаво, що каплиця, збудована у київській садибі Кароліни Ярошинської, також була освячена на честь св. Йосифа.

Насильницьке «навертання до атеїзму», що розпочалось із встановленням безбожного комуністичного режиму, не обминуло ні Гнівань, ні місцеву римо-католицьку парафію, ні її храм. У 1922 році більшовики конфіскували усі літургійні предмети, весною 1930 року було знято дзвони, а потім і хрест. У 1935 році храм остаточно закрили. Під час війни святиня відкривалася, але ненадовго — до повернення сталінських «визволителів». У післявоєнні роки храмову споруду використовували для різних потреб, а у 1958 році тут розмістили цех підшипникового заводу. Для цього внутрішнє приміщення було розділено на чотири поверхи та розібрано вежу. У споруді, що стала простим заводським корпусом, майже неможливо було впізнати колись величний неоготичний храм. Про те, що він колись відродиться і знову стане прикрасою міста, навряд хто міг тоді подумати.

 

 

Але чи є щось неможливе для Бога? Наприкінці1991 року, коли Україна вже стала незалежною, римо-католицька парафія у Гнівані відродилась. Наступного року було повернуто її храм і відразу розпочато його відновлення. Цими роботами керував нинішній єпископ-помічник Одесько-Сімферопольської дієцезії, а тоді ще молодий священик о. Яцек Пиль OMI. Йому довелось багато побудувати або відновити храмів — це був його перший досвід реконструкції. І рівно через сто один рік після першого освячення, відновлений храм, був освячений повторно. Тепер же він став санктуарієм.

«Я впевнений, — сказав для CREDO єпископ Леон Дубравський, — що це саме Святий Дух надихнув нас встановити санктуарій св. Йосифа. Нині — і це ні для кого не секрет — Церква переживає велику кризу. І тому потребує допомоги. Святий Дух надихає нас, вказуючи в кого цієї допомоги шукати. Адже св. Йосиф є заступником у багатьох речах. Ми хочемо надихати наших вірних, щоб вони звертались до святих і просили їх заступатися за Церкву, за нашу країну, за увесь світ. Я дуже сподіваюсь, що люди приходитимуть на це місце, щоби з вірою звертатись до св. Йосифа і отримуватимуть те, про що з вірою проситимуть. Підкреслюю: саме з вірою. Адже сьогодні ми мали можливість пересвідчитись, які наслідки дає молитва з вірою: зранку, коли ми їхали сюди, лив дощ, а тепер бачимо сонце. І я думаю, після сьогоднішньої урочистості ми почуємо також і свідчення про зцілення. Святий Йосиф з усіх святих був найближче до Ісуса і він заступатиметься за усіх, хто з вірою до нього звертатиметься. А так, як нам можуть допомогти святі, котрих вшановує Церква, на землі — можна сказати з впевненістю — ніхто не допоможе».

 

 

Про актуальність заступництва св. Йосифа Його Преосвященство говорив також і звертаючись до парафіян і гостей урочистості, підкреслюючи що роль Святого визначається тим, що він є покровителем і заступником Церкви, покровителем сімей, робітників і вмираючих. «Отже, не дарма папа Йоан ХХІІІ проголосив св. Йосифа покровителем ІІ Ватиканського Собору», — сказав владика Леон і закликав молитись за його заступництвом за свої родини, свої парафії, за нашу країну, особливо — за припинення війни і пролиття крові — з вірою, що св. Йосиф може цю війну зупинити.

«Дякуємо Богу за це натхнення і дуже радіємо, що саме сьогодні і саме звідси розпочинається перегринація образу Святого Сімейства, яка здійснюється у зв’язку із проголошеним Церквою Роком святості родини і подружжя, — сказав для CREDO настоятель Делегатури Місіонерів Облатів Марії Непорочної о. Павло Вишковський OMI. Адже зараз багато родин переживають великі труднощі, багато розлучень, через виїзди на заробітки за кордон сім’ї фактично розділені, діти виростають без батьків. Нехай же св. Йосиф — земний опікун Ісуса Христа і голова Святої Сім’ї  заступається за всі родини».

 

 

Разом із гніваньськими парафіянами в урочистості взяли участь вірні з багатьох міст і сіл, і не тільки з Кам’янець-Подільської дієцезії. Храм був переповнений — ніде було яблуку впасти. Лише священиків було вісімдесят п’ять. Серед тих, хто приїхали у Гнівань, були семінаристи трьох семінарій: Львівської митрополичої з ректором о. Петром Бжеським; семінарії Святого Духа Кам’янець-Подільської дієцезії (м. Городок) з духовним наставником о. Павлом Шендерою та міжнародної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці з ректором о. Мирославом Цибульським і віце-ректором о. Віталієм Кащуком. 

 

 

Центральним пунктом святкування була Меса, яку очолив єпископ-ординарій. Але ще перед її початком, після молитви Розарію перед Пресвятими Дарами, якою урочистість і розпочалась, місцеві парафіяни зачитали листи, надіслані з Польщі. Їхні автори, котрі не змогли приїхати на урочистість, просили розповісти про благодаті, отримані ними завдяки заступництву св. Йосифа. Вони писали і про допомогу в пошуках роботи, яка б давала можливість утримувати родину і в той же час, не відривати від неї, і про вислухані молитви про зцілення від хвороб, про народження здорових дітей та про багато іншого. Настоятель гніваньської парафії о. Кшиштоф Бузіковські ОМІ зробив «презентацію» встановленого на території Кам’янець-Подільської дієцезії скапулярія святого Йосифа. «Цей скапулярій, — сказав о. Кшиштоф, — не накладає ніяких нових обов’язків, не зобов’язує ні до яких нових молитов, а є тільки знаком віддання себе під опіку св. Йосифа».

 

 

Перед початком Служби всіх присутніх привітав гніваньський міський голова п. Володимир Кулешов:
«На долю цього костелу, — сказав Володимир Володимирович, — як і на долю мешканців нашого міста випало чимало випробувань. Історія цього храму нам говорить: якщо фізично можна знищити будь-що, то знищити духовно неможливо нічого. Я пам’ятаю, коли ще був хлопчиком, ми часто прибігали сюди. Це було виробниче приміщення, ми знали, що колись давно тут був костел. І нас сюди тягнуло, це місце нас приваблювало. Тепер костел відродився. І не  тільки відродився, а й став «візиткою» міста. Адже майже усі, хто приїжджає в Гнівань, хоче тут побувати. Я сподіваюсь, що сьогоднішня подія принесе нове життя нашій міській громаді. Я бажаю, щоб тут завжди лунала молитва за мешканців нашого міста, за родини, за всю нашу Україну, а особливо за тих, хто із зброєю в руках боронить наші кордони».

 

 

На початку  Меси єпископ-ординарій зачитав декрет про встановлення санктуарію та наказ про призначення о. Кшиштофа Бузіковського його хранителем.

Проповідь під час Служби проголосив єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович. На її початку він прочитав кілька думок, викладених у листі єпископом Яцеком Пилем. «Коли відновлювали храм у Гнівані, — написав владика Яцек, участь брали всі парафіяни. Будувати храми з каміння — це вкладати сили і кошти у майбутнє, дітей і внуків. Нинішні парафіяни гніваньського костелу можуть  пишатися своїми батьками, дідусями, бабусями».

 

 

Продовжуючи проповідь, єпископ Радослав сказав: «Сьогоднішня літургія показує нам дві біблійні постаті, які допомагають краще зрозуміти роль святого Йосифа. Перша – це Давид, ізраїльський цар, котрий знав, що таке батьківство. Знав настільки, що коли загинув його син Авессалом, котрий виступив проти нього, він жалкував, що замість нього не загинув він сам. З вдячності Богу за отримані дар, в тому числі і за дар батьківства, він хотів збудувати храм. Але Бог сказав йому через пророка: «Я сам збудую тобі дім і я сам дам тобі потомство». Це потомство Ісус Христос. Йосиф також хотів служити Богу, і Бог обіцяв йому потомство, котре народиться з Діви Марії. Друга постать це Авраам. Його віра віра в те, що Бог є і що Він все може була пов’язана з його дружиною Сарою. Не дивлячись на її безплідність, Авраам не поміняв дружину, тому що вірив: ця жінка дана йому Богом і Бог дасть  йому потомство від неї. А скільки чоловіків в наш час, сумніваються, що дружина, з якою він живе, дана йому Богом і вважають свій шлюб помилкою?»

Коментуючи фрагмент Євангелія про знайдення Ісуса в Єрусалимського храмі (Лк 2, 41-50), Його Преосвященство зробив такий висновок: «Ця подія з життя Ісуса вчить нас, що наші діти настільки наші, наскільки ми віддаємо їх Богу. Наскільки ми віддаємо їх Богу настільки вони будуть нас любити».

 

 

Наприкінці Меси єпископ Леон Дубравський освятив і передав усім настоятелям образ Святого Сімейства, який по черзі будуть приймати у своїх домівках їхні парафіяни.

Із закінченням Служби  свято не закінчилось. Воно вийшло зі стін храму, щоб наповнити радістю усе місто. Учасники урочистості пройшли процесією по вулицях, представники парафій тримали в руках отримані образи. 

Для гостей урочистості, що приїхали з інших міст і сіл, місцевими парафіянами було приготовано обід. Під час молитви Коронки до Божого Милосердя кожний бажаючий мав можливість отримати Скапулярій св. Йосифа. Завершив урочистість присвячений Обручнику Діви Марії театралізований виступ групи «AS» з парафії св. Йоана Хрестителя м. Мостиська (Львівська обл.).

 

 

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Гнівань
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: