Глибини милосердя

Роздуми над Першим читанням на суботу ІІ тижня Великого Посту

Паси народ Твій, Господи, жезлом своїм,
овець спадщини Твоєї,
які самі перебувають у лісі серед саду.
Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді,
як то було за днів днедавніх!
Як за днів Твого виходу з Єгипту
яви нам предивні речі.
Хто Бог, як Ти, що провину прощаєш
і даруєш переступ решті Твого спадкоємства?
Він не затримає гнів свій повіки,
бо любить милосердя.
Він знову змилосердиться над нами,
розтопче наші беззаконня.
Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні.
Ти явиш Твою вірність Якову,
Твою милість Аврааму,
як Ти поклявся батькам нашим ще за днів днедавніх.
Міх 7,14-15.18-20

Пророк Міхей оспівує Боже милосердя, Його щедрість у пробаченні. Бог «розтопче наші беззаконня», «кине у глибінь моря всі гріхи їхні». Бо Він «любить милосердя». Причина цього — у Божій вірності та милості, а не в якихось заслугах обраного народу.

Ми часто граємося в математиків із Богом: щось за щось, докладно вимірюючи та рахуючи заслуги перед Господом. Так і з ближнім – простити, але за що? на підставі чого?

Господь уміє пробачати, розчавлювати наші провини, далеко відкидати гріхи. Господи, дякую Тобі за прощення! Навчи й мене так само ставитися до гріхів інших!

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія