Виступаючи під час симпозіуму, організованого Посольством США при Святому Престолі, кардинал Паролін дав визначення релігійній свободі. Він вказуючи на два види її порушення: нетолерантність до інших релігій та перешкоди для втілення в життя етичних принципів, що ґрунтуються на релігійних переконаннях.
«Разом ставати на захист релігійної свободи на міжнародному рівні» – таку назву мав симпозіум, що відбувся 3 квітня 2019 р. в Римі в контексті відзначення 35-річчя дипломатичних стосунків між США та Святим Престолом. Про нього розповідає Vatican News.
Увага до свободи віровизнання у США
Під час симпозіуму обговорювалися такі питання, як вплив мас-медіа на поширення інформації щодо дотримання права на свободу віросповідання та міжнародна співпраця, спрямована на захист релігійної свободи.
Відкрила симпозіум, посол Сполучених Штатів Америки при Святому Престолі Калліста Ґінґріч. Пані посол зазначила: мета цього заходу — «наголосити на важливості релігійної свободи й надати голос переслідуваним християнам, особливо тим, що живуть на Близькому Сході». Симпозіум відкрив відзначення 35-річчя офіційних дипломатичних стосунків США зі Святим Престолом, для яких «захист релігійної свободи є основним пріоритетом». «Право на вільне віровизнання, — зазначила Калліста Ґінґріч, — часто називають першим правом Америки, необхідним складником зовнішньої політики й нашого зобов’язання будувати більш мирний, розвинений та безпечніший світ».
Визначення свободи релігії
Наприкінці симпозіуму виступив Державний секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Пролін. Він зосередив увагу на самому визначенні свободи релігії, яке, за його словами, проливає світло на причину проблем, наявних у багатьох країнах у цій царині. Кардинал наголосив: обговорюючи питання релігійної свободи, «ніколи не потрібно втрачати з поля зору антропологічні основи цього права».
Свободу віровизнання, за його словами, потрібно розглядати не як щось, надане людині «ззовні», але як Божий дар, вкорінений у трансцендентному вимірі людської природи. «Цивільна влада, — зазначив кардинал Паролін, — зобов’язана захищати і оберігати свободу віровизнання, але не як її автор, а швидше як її хранитель».
Загроза свободі віровизнання з боку «нових прав людини»
Доповідач вказав на ще один важливий аспект цього питання: свобода релігії не стосується лише приватної сфери, «це свобода жити, як у приватному, так і в публічному житті, згідно з етичними принципами, що ґрунтуються на релігійних принципах». В цьому контексті він виокремив два види порушення цього права: з одного боку, йдеться про релігійну нетолерантність, коли людина вважає свою релігію вищою за інші; з іншого боку, є тенденція підривати основи релігійної свободи з «ідеологічного» погляду, тобто поширювати так звані «нові права людини», які протирічать загальновизнаним фундаментальним правам людини, включаючи свободу релігії та право на життя.
Релігії на служінні людству
«Свобода релігії, — наголосив Державний секретар Святого Престолу, — безсумнівно, означає право на поклоніння Богові як особисто, так і в спільноті, згідно з нашим сумлінням. Але свобода релігії, за своєю природою, виходить поза культові споруди й приватну сферу окремих осіб і сімей. Наші релігійні традиції служать суспільству насамперед своїм посланням. Вони закликають людей і спільноти поклонятися Богові — джерелу життя, свободи та щастя. Вони нагадують про трансцендентний вимір людського існування і нашої невід’ємної свободи, незважаючи на будь-які претензії на абсолютну владу».
фінансово.
Щиро дякуємо!
