Виголошуючи чергову катехезу про молитву «Отче наш» під час загальної аудієнції, Святіший Отець вказав на тісний взаємозв’язок між отриманням Божого прощення і здатністю прощати ближнім.
Під час загальної аудієнції у середу, 24 квітня 2019 р., Папа Франциск знову повернувся до п’ятого прохання Господньої молитви «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Мт 6,12), пояснюючи його другу частину, пише Vatican News.
Приязні стосунки з Богом і ближніми
Святіший Отець нагадав попередню катехезу про молитву «Отче наш», у якій ішлося про те, що ми всі — боржники Бога, якому завдячуємо життям і численними благодатями, та боржники інших людей, які створили умови для нашого добробуту. Тому в наших молитвах ми повинні вчитися дякувати Богові, а також просити прощення за наші гріхи та недоліки. Папа наголосив, що вже самого прохання «прости нам провини наші» було б достатньо, але Христос бажав додати до нього ще одне, в якому дає зрозуміти, що приязні стосунки з Богом відображаються на наших стосунках із ближніми. Таким чином, ці два прохання стають одним цілим.
Милосердя Бога спонукає нас до прощення
За словами Наступника святого Петра, кожен християнин знає, що Бог милосердний і прощає гріхи тим, хто кається. Христос постійно нагадував своїм учням про Боже милосердя, зазначаючи, що на небі є більше радості від одного грішника, що кається, аніж від багатьох праведників, які не потребують покаяння (пор. Лк 15, 7.10). «Але той, хто багато отримав, повинен вчитися давати багато», — наголосив Папа. Саме тому Христос, одразу після того, як навчив своїх учнів молитви «Отче наш», вибирає із семи висловів той, у якому йдеться про прощення, пояснюючи його: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6,14-15).
Просити в Бога допомоги, щоб прощати
«Я ніколи не прощу тій людині», — такі вислови, за словами Папи, вказують на те, що людина зачиняє перед собою двері також і для Божого прощення. Він навів приклад, який розповів йому один священик: його покликали посповідати й уділити Таїнство Єлеопомазання старенькій жінці, що була при смерті. Вона не могла говорити й тільки кивала головою на запитання священика. «Ви жалієте за свої гріхи?» — питав він, і вона ствердно кивала головою. «Прощаєте іншим?» — було друге запитання, на яке літня жінка на смертному ліжку відповіла: «Ні». Для того священика, за словами Папи, це був жахливий досвід. «Якщо нам важко простити, — наголосив Папа, — ми повинні просити в Бога сили, взиваючи: Господи, допоможи мені прощати!»
Якщо ми не прощаємо — не будемо прощені
Святіший Отець нагадав євангельську притчу про слугу, який був винен своєму цареві багато грошей. Після того, як цар змилосердився над ним і простив йому борг, слуга з гнівом накинувся на свого боржника, який був йому винен набагато менше грошей. Тому цар, дізнавшись про це, виносить слузі вирок. «Якщо ти не намагаєшся прощати, — зазначив Папа, — не будеш прощений; якщо не намагаєшся любити, не будеш люблений».
Не справедливість, а прощення
«Христос впровадив у людські стосунки силу прощення», — наголосив Вселенський Архієрей, пояснюючи, що у житті не все можна вирішити справедливістю. І насамперед там, де потрібно зупинити зло, хтось повинен любити більше, ніж потрібно, щоб відкрити дорогу благодаті. Папа додав, що давній принцип «око за око» Христос замінив принципом любові: те, що Бог дав мені, я віддаю іншим. Він закликав кожного замислитися над тим, чи ми здатні прощати, і якщо ні, то просити Бога про благодать прощення.
«Бог дарує можливість кожному християнинові написати історію добра в житті своїх братів, — наголосив на завершення Папа Франциск, — а особливо тих, хто вчинив щось неприємне чи помилився. Словом, обіймами, чи усмішкою ми можемо передати іншим те найцінніше, що самі отримали — прощення».
фінансово.
Щиро дякуємо!
