Роздуми

Крик

07 Травня 2019, 09:25 431

Роздуми над Першим читанням на вівторок ІІІ Великоднього тижня

Тими днями Стефан казав народові, старшим і книжникам: «Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, – як батьки ваші, так і ви! Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, які наперед провіщали про прихід Праведника, зрадниками і вбивцями якого тепер стали ви – ви, котрі одержали Закон за розпорядженням ангелів, але не зберегли його!»
Коли вони це слухали, гнів роздирав їхні серця і скреготали на нього зубами. Але Стефан, сповнений Святого Духа, поглянувши на небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв праворуч Бога, і сказав: «Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, який стоїть праворуч Бога!»
Голосно закричавши й затуливши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього. І, вивівши за місто, вони почали побивати його камінням. А свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, якого звали Савлом.
І побивали камінням Стефана, а він закликав і казав: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» Ставши на коліна, він скрикнув голосно: «Господи, не порахуй їм цього гріха!»
І, промовивши це, він упокоївся.
А Савло погоджувався на його вбивство.
Діян 7,51 — 8,1а

Сьогодні подивимося на реакцію слухачів на промову Стефана. Автор Діянь апостолів вживає дуже барвисті порівняння: «гнів роздирав їхні серця і скреготали на нього зубами». Гнів впливає на серце — осередок почуттів та рішень, роздирає його, робить нецілісним, пошматованим, зіпсутим. А про скреготіння зубами до цього говорив Ісус. Є місце, де воно стає вічним покаранням. Для декого стає мукою вже на землі слухання свідків Христа, геєна оселяється в них ще за життя…

Історія розгортається далі: «Голосно закричавши й затуливши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього». Слова про Ісуса стають незносними для тих, що слухали Стефана. Тому вони закривають вуха, кричать (бачили таку реакцію в дітей?). І найстрашніше — це вираз «одностайно накинулися на нього». До цього в Діяннях одностайно молилися (1,14), перебували в храмі (2,46; 5,12), просили Бога (4,24). А тут — однодушність у бажаній глухоті й закритості, одностайність у злі. Серце розірване гнівом, вуха заткані. Лише крик і напад. Зло вбиває.

Господи, бережи моє серце від гніву, і нехай мої вуха будуть відкриті, щоб крик не заглушив слово Твоїх пророків до мене!

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія

Коментар з минулого року тут.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: