Хоча гороскопи це квінтесенція забобону, то психологи відкрили певні риси нашої психіки, через які маса людей має схильність у ці забобони вірити.
«На овнів чекає хороший день. Після важливих зустрічей присвятіть трохи часу собі. Варто спланувати наступний тиждень. Ваші спостереження будуть дуже точними, а увечері інтуїція застереже вас від недоброзичливої людини. Прихильний до вас знак зодіаку — Козеріг».
Один із прикладів численних гороскопів, які можна знайти, вписавши в рядок пошуку слово «гороскоп». «Складений досвідченим астрологом», він, очевидна справа, не є ані правдивим… ані фальшивим. Бо неможливо визначити правдивість або фальшивість чогось, що фактично не має жодного змісту.
Якщо вчитаємося в процитований текст, то швидко помітимо, що він складається з повних загальників. Подібно як безліч інших ворожінь і гороскопів, які застерігають від «несподіваних подій», «складних стосунків» або «приходу клопотів», вони можуть стосуватися всього й нічого одночасно. Отож чому деякі люди посилено видивляються в текстах такого штибу зв’язків із власним життям?
1948 року психолог Бертрам Форер провів експеримент на своїх студентах. Він дав їм виконати тест, на підставі якого кожний мав отримати індивідуалізовану характеристику своєї особистості. Далі студент мав оцінити, чи він згоден з отриманою характеристикою.
Ефект Форера
Насправді ж викладач дав кожному студентові ту саму характеристику, незалежно від результатів тесту. Вона складалася з узагальнених речень на кшталт «маєш схильності бути критичним щодо себе», «для тебе важлива безпека», «ти пишаєшся своїм самостійним мисленням і не приймаєш думки інших без задовільного доказу» тощо. Студенти мали оцінити цю характеристику в шкалі від 0 (дуже неточна) до 5 (дуже точна). Яким був середній результат оцінок? 4,30 бала! Проведені пізніше дослідження показали, що ефект Форера (який ще зветься ефектом Барнума або «гороскопним ефектом») — це всезагальне явище. До речі, ефект Барнума — це за ім’ям найвідомішого в ХІХ столітті американського шоумена і містифікатора, що теж характерно.
Ефект Форера це прояв схильності нашого мозку шукати інформацію, що підтверджує наші погляди. Це не стосується тільки речень, написаних у формі загальників, під які можна «підкласти» будь-що. Можна послужитися і якнайбільш витонченою інформацією і навіть науковими дослідженнями, якщо підійти до них вибірково.
Наприклад, псевдонаука під назвою пірамідологія видивляється приховані пропорції в єгипетських пірамідах. Суть у тому, що в такій піраміді можна піддати вимірюванням дослівно все, і раніше чи пізніше знайдеться ідеальне співвідношення маси половини якогось каменя з географічною широтою, на якій стоїть, приміром, Бердичів. Вимірювання — якнайбільш точні, але через вибірковість інформації це стає тільки й виключно ідеальним прикладом ефекту підтвердження.
Як не піддатися гороскопному ефекту?
Завжди варто ставити собі запитання: «що це означає конкретно?» і «чи може це означати щось інше?» Під «зазнаєш великої втрати» можна притягнути спад на біржі, смерть близької людини або розрив із хлопцем. Так, не одна 15-річна юнка визнає це «великою втратою»…
Годиться також застосувати критерій фальсифікації, що використовується в науці: тобто визначення умов, за яких така фраза була б чітко і ясно визнана фальшивою. Якщо таких умов не виходить визначити, то треба таке речення визнати банальним загальником.
А над усе — варто пам’ятати, що найпізніше з моменту відкриття сером Ісааком Ньютоном закону всесвітнього тяжіння астрологія стала псевдонаукою, і насправді не варто морочити собі нею голови.
Переклад CREDO за: Рафал Урбановіч, Aleteia