Ставитися до пацієнтів як до людей, а не анонімних чисел, — але й самим не перетворюватися в анонімних виконавців: до цього закликав Святіший Отець членів Католицької асоціації медичних працівників.
Зцілення проходить не лише через тіло, а й через духа, через здатність реагувати, а тому до хворого не можна ставитися, як до машини, а медична система не може бути «конвеєром». Такими думками Папа Франциск поділився з членами Католицької асоціації медпрацівників, приймаючи їх у Ватикані в п’ятницю, 17 травня 2019 року. Аудієнція була надана в контексті відзначення 40-річчя цього об’єднання, повідомляє Vatican News.
Радикальні переміни
Зазначивши, що спогадування річниці є нагодою подякувати Богові за все те, що вдалося зробити протягом цього часу, Святіший Отець зазначив: протягом останніх десятиріч «радикально перемінилися системи надання допомоги й лікування, з якими змінився також спосіб сприймання та розуміння медицини та стосунків із хворим». Розвиток технологій відкрив нові шляхи для діагностики й лікування, «створюючи, однак, дедалі більше етичних проблем».
«Чимало людей вважають, — пояснив він, — що будь-які можливості, запропоновані технікою, є морально здійсненними, але насправді кожна медична практика чи втручання стосовно людської особи спочатку мають бути уважно оціненими в тому, чи вони шанують людське життя та гідність».
Спротив сумління
У цьому контексті Папа поділився кількома думками про практику спротиву (клаузули) сумління, можливість якої сьогодні намагаються підірвати. Вона застосовується в крайніх випадках, «коли під загрозою цілісність людського життя», а тому ґрунтується на «особистій вимозі не діяти незгідно з власними етичними переконаннями». Клаузула сумління є також «знаком для медичного середовища».
Але таке рішення, коли виникає необхідність, повинно здійснюватися «з пошаною», аби те, що «повинно бути зроблене з покорою», не перетворювалося в «мотив для зневаги чи пихи». Варто старатися розмовляти, вислухати того, хто має іншу думку, та пояснити власну, «але не як той, хто виходить на катедру читати лекцію, але як той, хто шукає справжнє благо».
Особи, а не числа
Ще одним зусиллям, яке слід докладати в наш час, зважаючи на те, яких форм набрала медична служба, є «ставлення до хворих як до людської особи, а не як чисел». Підприємницький підхід, який поставив на перше місце скорочення видатків та раціоналізацію послуг, «доглибинно змінив підхід до хвороби і до хворого», надаючи перевагу ефективності. А це нерідко відсуває на другий план «уважність до людини», яка потребує бути вислуханою та супроводжуваною настільки, як і правильного діагнозу та лікування.
«Оздоровлення, серед іншого, проходить не тільки через тіло, але й від духа, від здатності віднайти довіру та реагувати; тому до хворого не можна ставитися як до машини, а медичну систему, як приватну, так і громадську, не можна розглядати як конвеєр. Люди ніколи не є однаковими між собою, їх слід зрозуміти й лікувати кожного зокрема, подібно до того, як це робить Господь Бог», — наголосив Святіший Отець.
Належний захист медпрацівників
Водночас, як зауважив Папа, звертаючись до медпрацівників, «піклування про хворих, настільки зобов’язуюче та захоплююче, вимагає, щоб і про вас подбати». У середовищі, де «хворий перетворюється в номер», також і медперсоналові загрожує «вигорання» через надто тривалі чергування, стрес та емотивний вплив.
«А тому важливо, щоб медпрацівники мали в своїй праці належний захист, отримували справедливу винагороду за завдання, які виконують, та мати змогу користуватися засобами, придатними для того, щоб постійно формуватися та бути мотивованими», — наголосив Святіший Отець, звертаючи окрему увагу також і на дбання про духовність.