Від читачів

Відпочинок із Богом під опікою Дона Боско

20 Червня 2019, 14:46 1502 о. Йосафат Бойко, ВС

У парафії святих Кирила і Методія в Івано-Франківську (Крихівцях) відбувся незабутній тиждень літнього Ораторію Дона Боско, який ще можна назвати «Веселі канікули з Богом».

Тема цьогорічного Ораторію: «Родина — Домашня Церква», бо ж протягом цього року ми роздумуємо над цією темою сім’ї та сімейних цінностей. Участь зустрічах протягом цього тижня щоденно брали понад 100 дітей. Їх поділили на чотири команди: «Віра», «Надія», «Любов» і «Софія». Щодня діти мали змогу брати участь у Службі Божій, слухати науку про Святі Таїнства, працювати в групах, змагатися між командами, сценізувати біблійні притчі й танцювати банси…

Покровителем нашого парафіяльного Ораторію є святий Йоан (Джованні) Боско, або ж Дон Боско (1815-1888), як його знають у цілому світі. Він усе життя присвятив служінню Богові через особливе жертовне служіння молоді й дітям, особливо покинутим та вуличним. Уже традиційно, при багатьох парафіях Католицької Церкви, молодіжні й дитячі апостоляти відбуваються під покровительством саме цього Святого Молоді.

 

 

Найбільше, що мене вразило протягом цього тижня, — це радість дітей, які приходили на Ораторій щодня, і жертовність старшої молоді, так званих аніматорів, які терпеливо супроводжували дітей у навчаннях і змаганнях, в іграх та відпочинках, у молитвах та співах… За цим видно постійну, часто непомітну, але глибоку працю священиків, семінаристів і сестер-монахинь, які посвячуються вихованню дітей і молоді протягом року.

Безпосередність і щирість дітей часто викликала здоровий сміх, який важко стримати. Наші діти — це неймовірні особистості.

 

 

Вдячність батьків — це також особливий момент, що надихає на подвиги та нові творчі ініціативи. Це не головне, звісно; але коли батьки приходять і діляться своїми враженнями про успіхи їхніх — або ж краще сказати, «наших» — дітей, то це справді вражає і примушує задуматися.

Скільки батьків і матерів займаються своїми дітьми, турбуються про виховання, як інтелектуальне, так і духовне, і з великою вдячністю та повагою ставляться до Церкви, яка організовує такі заходи. А скільки не вважають за потрібне посприяти, спонукати чи заохотити своїх дітей брати участь у таких тижнях «веселих канікул», заспокоюють свою совість різноманітними ґаджетами, планшетами і, наприклад, велосипедами для дітей… Це правда, що настає час, коли вже пізно нарікати на своїх дітей, на неспроможність ними керувати чи на інші моменти, бо час, коли, можна було інвестувати в дітей, на жаль, батьки «проспали», не вважали за потрібне прищеплювати любов до Бога і до Церкви…

 

 

Це був лише один інтенсивний тиждень, а протягом року ще є щосуботні зустрічі, недільні та святкові богослужіння, ігри, змагання, розваги, спільні молитви, навчання, щотижневі катехизації, паломництва та поїздки. Є можливість для дітей прийти погратися на майданчику біля храму і в ораторії храму (підвальне приміщення). Діти, які виховуються при Церкві, — це діти вільні, безпосередні; це діти, які стараються бути добрими. Вони знають, що таке свята Сповідь і Святе Причастя, вміють шанувати тата і маму…

Так би хотілося, щоби кожен тато й кожна мама вийшли назустріч Церкві і разом працювали у справі виховання дітей! Дорогі батьки, шукайте християнські табори, ораторії, катехизаційні школи, щоби ваші діти брали в них участь — і так, із допомогою таких цінних заходів, ставали добрими християнами та добрими громадянами нашої України.

 

 

Митрополит Андрей Шептицький писав до вірних у 1939 році: «Найважливіша справа для Церкви, народу й родин, щоб діти були добре виховані… Щоб той обов’язок виховання дітей як слід виконувати, пам’ятайте на мою так часто повторювану раду: спільно молитися рано й увечір вголос… При вас і мала дитина, яка ще нічого не розуміє, привикне до молитви, вслухаючись в слова Отченашу і Символу віри. А кожне слово важливе, кожне слово є дверми до неба… Тому кожне слово нехай буде проказане голосно, виразно, з острахом Божим».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

св. Дон Боско
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: