Роздуми над Першим читанням на понеділок ХVІІ Звичайного тижня, рік І
Тими днями став Мойсей сходити з гори з двома таблицями Свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку. Таблиці ж були ділом Божим, і письмо – Божим письмом, викарбуваним на таблицях.
Почув Ісус Навин голос людей, що галасували, та й каже до Мойсея: «Шум бою в таборі!»
Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую».
І як наблизився до табору, побачив бичка й танці, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою. Схопив він бичка, якого вони зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.
Спитав Мойсей Аарона: «Що тобі заподіяв цей народ, що ти навів на нього такий великий гріх?»
Відповів Аарон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як вони схильні до зла. Сказали вони мені: “Зроби нам богів, щоб ішли поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, який вивів нас із Єгипетської землі, – не знаємо, що з ним сталося”. Я відповів їм: “У кого є золото, нехай здійме з себе”. І вони повіддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок».
Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може умилостивлю Його за ваш гріх».
Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «О, величезним гріхом провинився цей народ; зробили собі богів із золота. О, коли б Ти простив нині їхній гріх! А ні, то зітри мене з Твоєї книги, що Ти написав».
Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти Мене, того зітру з Моєї книги. Нині ж іди, веди народ, куди Я сказав тобі. Ось ангел Мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, Я покараю їх за їхній гріх».
Вих 32,15-24.30-34
Ще недавно Ізраїль виражав готовність виконувати те, що скаже Бог, навіть ще до того як Він це скаже. Проминуло так мало часу — і ось «великий гріх» (повторюється аж тричі). Мойсей навіть розбиває таблиці Свідоцтва, записані самим Богом! І питається в Аарона: «Чому?»
«Сказали вони мені: “Зроби нам богів, щоб ішли поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, який вивів нас із Єгипетської землі, — не знаємо, що з ним сталося”». Забулися. Переплутали. Втратили людський орієнтир — Мойсея. Він ними керував, але це ж Бог вивів їх із неволі! Переплутали Бога й людину. Орієнтиром став Мойсей, а коли його забракло на якийсь час, то почали самі собі творити богів. Бо святе місце пустим не буває. Людина потребує Бога. Але іноді плутає Його з людиною.
Легко створити собі сурогат Бога. Легко прив’язатися до Божої людини, плутаючи її з Богом. А Бог завжди тут. Не треба плутати Його присутність із людською, яка колись неминуче промине.
Вміти перемогти помилку Аарона — йти на поводку бажань інших. Іноді треба сказати «ні»: непорушне, всім. Бо помилка багатьох не стає істиною.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
Ілюстрація: Ніколя Пуссен, Танці навколо золотого тільця
фінансово.
Щиро дякуємо!
