Роздуми над Першим читанням на четвер ХVІІ Звичайного тижня, рік І
Тими днями виконав Мойсей усе, як заповідав йому Господь, так зробив він. Першого дня першого місяця другого року поставлено скинію. Поставив Мойсей скинію; і поставив підніжки до неї, і порозставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її. І нап’яв намет над скинією, і поклав накриття над наметом зверху, як заповідав Господь Мойсеєві. Взяв він Свідоцтво і поклав його в кивот; і приладнав носила до кивота, і поставив віко на кивот зверху. І вніс кивот у скинію, і спустив завісу й закрив кивот Свідоцтва, як заповідав Господь Мойсеєві.
Тоді хмара вкрила Намет Зустрічі, і слава Господня сповнила скинію; і не міг Мойсей увійти в Намет Зустрічі, бо на ньому покоїлася хмара, й слава Господня сповнила скинію. І як хмара піднімалася з-над скинії, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах. А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж доки вона знову не піднімалась. Бо хмара Господня була над скинією вдень, уночі ж вогонь був над нею, перед очима всього дому Ізраїля, в усіх їхніх мандрівках.
Вих 40,16-21.34-38
Позавчора ми читали про Намет Зустрічі — перший видимий знак Божої присутності посеред свого народу. Тепер Господь наказує зробити скинію, що можна інакше перекласти як «житло». Все це веде до того перебування Бога між людьми, яке здійсниться в особі Ісуса.
Бог щоденно веде Ізраїль: «І як хмара піднімалася з-над скинії, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах. А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж доки вона знову не піднімалась». Вирушати тоді, коли каже Бог, і туди, куди Він показує. Шлях нашого життя був би напевно кращим, якби ми вміли так слухатися кожного дня.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія