Культура

Великий співак ніколи не зрікався ні сільського походження, ні католицької віри

07 Серпня 2019, 13:32 2486

1995 рік. У серці амазонських джунглів артист всесвітньої слави, вдягнений у спортивні штани, дає непересічний концерт перед групкою перехожих. А може, співає сам собі?

Хто цей співак із солідним тілом і вражаючим голосом, що його — як сам казав — «отримав у дар від Бога»? Видатний тенор з Модени Лучано Паваротті став героєм оскароносного документального фільму Рона Говарда.

Син італійського пекаря з дитинства мріяв про краще життя, зокрема через те, що музичні традиції в родині (живі завдяки батькові, тенору-аматору) вміло підтримувала мати. Він збирався бути вчителем музики, але змінив наукову кар’єру на оперну сцену.

«Паваротті виховувався у середовищі, де опера була популярною розвагою і промовляла до кожного. Однією з найпрекрасніших і найбільш парадоксальних рис Лучано була його скромність. Він був надзвичайно гордий с своїми досягненнями, знав, якою міццю володіє, однак водночас зберігав покору перед музикою і цінував можливість дістатися до людей із різних верств населення», — пояснює Рон Говард.

 

 

Лучано Паваротті — «тенор простих людей»

Тільки він міг переконати леді Діану слухати його, мокнучи під дощем. Тільки він їздив світом із власною їжею, відомо — італієць! Паваротті поєднував у собі, з одного боку, майже дитячу довіру, а з другого — глибоку духовність. Він не зрікався своєї католицької віри і сільського походження, а володів тим невловимим даром, який дозволяє досягти меж людських можливостей.

Режисер Рон Говард зустрів Паваротті давно, і, як багато хто, піддався його чарам. Зацікавлення швидко переросло у захват.

«З одного боку, це був грубуватий і безтурботний тип, який насолоджувався красотами життя, при цьому залишаючись скромним. З іншого ж боку, це була людина, яка боролася з темною стороною великої популярності, роздутими очікуваннями та бурхливими зв’язками, — а це все супроводжувалося почуттям відповідальності, що він повинен знайти спосіб використати свій голос та свій вплив для цілей благородних і тривкіших, ніж звичайна слава.

Для мене особливо важливими були інтерв’ю з сім’єю. Це розповідь про злети і падіння, які вони переживали разом. Лучано любив музику. Любив людей. Що більше я дізнавався, то чіткіше до мене доходило, що Паваротті був ідеальним прикладом когось, хто жив пристрасно і з повною посвятою тому, що любив», — згадує Говард.

Паваротті називали «тенором простих людей». Артист, який продав понад 100 мільйонів дисків, охоче долучався до благодійних справ. Доброчинність — це було друге гасло його життя, друга мета, реалізована в рамках проекту «Паваротті й друзі». Може, тому, що сам він пережив війну дитиною, Лучано так охоче збирав фонди на благодійні цілі саме для дітей.

 

«Паваротті й друзі», або благодійність як мета

У 1992-2003 роках Паваротті реалізував проект у своєму рідному місті — це були щорічні благодійні концерти з участю найвідоміших артистів. Паваротті подружився з Боно (U2), тобто зі ще однією іконою філантропії. Запросив на сцену навіть самого Далай-ламу. Доходи від концертів призначав, наприклад, на діяльність ООН щодо біженців або на британську агенцію, яка займається допомогою дітям у країнах, де тривають війни.

Інколи слава заважала, але він знав, що вона може бути знаряддям для більших цілей. Один із найбільш зворушливих моментів стався 1991 року. Тоді Паваротті зустрівся з принцесою Діаною і це виявилося точкою повороту в його житті. Він ще більше зайнявся благодійністю.

Паваротті почав планувати концерт заради боснійських дітей у часі, коли там тривала війна. Він був рішуче налаштований зібрати якомога більше людей, які могли щось зробити. Боно розповідає, як Паваротті почав надзвонювати до його дому в Дубліні й переконувати його, щоб написав якусь пісню на цей концерт.

«Бог тебе надихне», — казав він до Боно, коли той мав творчу кризу. Крок за кроком мету вдалося здійснити. Зустріч двох артистів запечатала дружба, яка відтоді тривала до сінця життя Лучано, а плодом співпраці стала пісня під назвою «Міс Сараєво». Проект «Паваротті і друзі» мав велетенський успіх, а завдяки концертам було зібрано мільйони — не тільки для дітей Боснії, але також для жертв війни у Гватемалі, Косово, Бейруті й Іраку. 1998 року Паваротті був титулований Посланцем миру ООН, а 2001 року він отримав премію Нансена за надзвичайні заслуги в царині збирання коштів та волонтаріату від Верховного комісара ООН із питань біженців.

 

Назавжди — син пекаря

Хоч Паваротті славився щедрістю й егалітарністю, та як людина він був неоднозначною і складною особистістю.

Він брав із собою макарони й сир до Китаю. Подорожував із каструлями й сковорідками, щоб самому собі готувати. Відкрито помітно, що він хотів жити просто, навіть під час концертних турне. «Він назавжди залишився сином пекаря з малого містечка», — каже про нього режисер фільму.

Паваротті, батько трьох доньок у легальному зв’язку, багато років виглядав як взірець статечного глави сім’ї. Однак по роках цей образ виявився сильно підірваним через зв’язок із Ніколеттою, молодшою за нього на 35 років. Плід цього зв’язку, Аліса, не зростала у батьківських обіймах. Паваротті помер, коли дівчинці було заледве кілька років. Друга жінка співака мала проблеми зі здоров’ям, а в той час, коли вона познайомилася з Лучано, їй діагностували розсіяний склероз. Однак саме їй ми завдячуємо багатьма відомостями про популярного тенора. Також Ніколетта — директорка Музею Паваротті у Модені. «Ніколетта провадила щось на кшталт відеохроніки чоловіка. Періодично вона записувала інтерв’ю з ним», — каже Говард.

«Яким би ти хотів запам’ятатися як тенор?» — запитувала Ніколетта в Лучано. І тут лунає вичерпний список інформації, який свідчить про професійне сповнення артиста. «Яким би ти хотів запам’ятатися як людина?» І тут западає тиша…

Переклад CREDO за: Йоланта Токарчук, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Італія
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: