Роздуми над Першим читанням на вівторок ХІХ Звичайного тижня, рік І
І пішов Мойсей і став промовляти до всього Ізраїля оцими словами, кажучи до них: «Тепер мені сто двадцять років; не здолаю вже ні виходити, ні входити. Господь сказав мені: “Ти не перейдеш через оцей Йордан”. Сам Господь, Бог твій, перейде перед тобою, Він знищить перед тобою ці народи, й ти ввійдеш у їхню посілість; Ісус Навин перейде перед тобою, як сказав був Господь. І вчинить Господь з ними, як учинив із Сихоном та Огом, аморійськими царями, і з їхнім краєм, знищивши їх. Господь віддасть їх вам у руки, й ви зробите з ними точно за наказом, що його я дав вам. Дійте мужньо й хоробро, не бійтесь і не лякайтесь їх! Сам Господь, Бог твій, рушає з тобою; Він тебе не лишить і не покине».
Потім покликав Мойсей Ісуса Навина й перед очима всього Ізраїля промовив до нього: «Держися кріпко й хоробро! Адже ти введеш цей народ у землю, про яку Господь клявся їхнім батькам, що дасть їм її, а ти її передаси їм у власність. Сам Господь ітиме перед тобою, Він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся».
Втор 31,1-8
Слова Мойсея про те, що «сам Господь, Бог твій, … знищить перед тобою ці народи» не зовсім в’яжуться з тим, що звучить далі: «Дійте мужньо й хоробро, не бійтесь і не лякайтесь їх!» То хто ж буде воювати? Господь знищить чи Ізраїль?
Ізраїльтяни мають увійти на невідому їм територію, мають зустрітися з численними й сильними народами. Їхнє майбутнє наповнене боротьбою. І надією. Не такою, що сидить склавши руки. Надія спонукає до дії і вимагає хоробрості.
Нам треба здобувати Обіцяну землю. Господь обіцяє нам підтримку і свою присутність біля нас, перед нами. «Він тебе не лишить і не покине». Закасай рукави — і вперед, до боротьби!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія