Як ставитися до «Геловіну»? 6 порад

«Відібрати» у секуляризованих кіл Надвечір’я Урочистості Всіх Святих

Сам термін «Геловін» означає «надвечір’я» урочистості Усіх Святих, тобто «All Hallows’ Eve». Святкування урочистості Усіх Святих, як і Різдва — до прикладу, ми розпочинаємо із заходом сонця попереднього дня, аби згодом продовжувати. Ця традиція сягає своїм корінням юдаїзму та знаходить продовження у християнстві.

У західній культурі так званий Геловін набув макабричних, гротескних та навіть окультних рис протягом останніх двох століть. Основним чинником цього процесу є схильність сучасної людини до усього містичного, сентиментального, а також нашу подекуди язичницьку свідомість. Квартали деяких американських міст, (а через масову культуру — далі у всьому світі), які святкують не день Усіх святих, а саме Геловін — у цей вечір виглядають швидше, як знімальний майданчик фільму «Пила», аніж місце культу язичницьких богів.

Якщо дивитись під таким кутом, стає цілком зрозуміло, чому деякі батьки виступають проти святкування цього свята та участі їхніх дітей у різноманітних дійствах.

Однак, католикам слід осмислити день Усіх святих та «відібрати» у секуляризованих кіл надвечір’я урочистості Всіх Святих.

Викривлене бачення полягає на відзначанні не всіх святих,а свята темряви, що не залишає жодної надії. Це зроджується за відсутності розуміння того, чим день Усіх Святих та його надвечір’я є насправді.

Натомість ми, католики, маємо що запропонувати тому таки світові. Ми маємо неймовірну альтернативу — правду про сопричастя святих та істину про спасіння у Христі.

Урочистість Усіх Святих має довгу історію. Це одна із трьох урочистостей протягом літургійного року, яка має так звану октаву — найближчі вісім днів безпосередньо після свята у літургії ми продовжуємо це святкування. Церква особливо урочисто відзначає також октаву Різдва Христового та октаву Воскресіння. Святкувати урочистість Усіх Святих почали ще у VІІ столітті. А ось коли Папа Боніфацій IV (†615) перетворив поганський Пантеон у Римі на храм Пресвятої Діви Марії та Всіх Святих, прибравши звідти статуї античних богів; з цього постало справжнє свято для всього християнського світу. Між іншим, освячення храму Всіх Святих відбулося 13 травня 610 року, якщо комусь цікаві зіставлення дат… Папа Григорій ІІІ († 741) переніс цю урочистість на 1 листопада, бо цього дня було освячено каплицю Всіх Святих у базиліці св. Петра у Римі. Пізніше, приблизно 840 р., Папа Григорій IV встановив відзначення урочистості Всіх Святих в усій Вселенській Церкві. Урочистість Всіх Святих — чудове свято, котре пригадує нам про тріумф Христа та спільноту святих на Небесах.

Це чудова нагода усвідомити тісне сопричастя цієї спільноти із нами, мандруючою Церквою, Церквою, що бореться тут, на землі, а також із Церквою, що страждає в чистилищі.

Усі ми творимо єдність у Христі, котрий переміг сатану, смерть та гріх. «Зв’язок тих, які ще в дорозі, зі своїми братами, що спочили в мирі Христа, не знає найменшої перерви; навпаки, згідно з незмінною вірою Церкви такий зв’язок навіть зміцнюється через обмін духовними дарами», — читаємо у «Катехизмі Католицької Церкви».

«Світська» версія цього свята, що просувається у ЗМІ, безперечно слугує духові зла, пропагує смерть та темряву, а також чинить жахливе у якісь мірі привабливим та цікавим.

Надвечір’я Всіх Святих може стати для нас, католиків, чудовою нагодою, аби засвідчити про світло, яке світить у темряві та яке темрява пойняти не може (пор. Йн 1, 1 3)

Як практично це виконати, як повернути справжню красу, традиції та християнські риси цього свята? Ось шість порад:

1. Мій особистий святий

Щоб полюбити урочистість Усіх Святих нам слід запросити їх до свого повсякденного життя, до життя наших родин. У цьому нам допоможе літургічний календар, адже кожного дня припадає спомин або свято якогось святого. Це допоможе нам переживати глибше нашу віру. Варто було б впровадити таку добру традицію та знайти тих святих, котрі «промовлятимуть» саме до нас.

Розпочати із імені яке носимо, а також згадати біографію святих із Миропомазання. Святі також прагнуть цієї дружби. Святий Домінік говорив своїм братам: «Не плачте за мною, адже я принесу більше користі після смерті та зможу допомогти вам більше, аніж за життя». А св. Тереза від Дитятка Ісус повторювала: «Моє Небо — чинити добро на землі».

2. Літургія

Подбайте про участь у Святій Месі в урочистість Усіх Святих. Іноді насправді треба докласти немалих зусиль, аби прийти до храму у цей день. Проте варто! До того ж, найкращим подарунком для нас та місцем спілкування зі святими стане храм та молитва під час Євхаристії — спільної Літургії, яка єднає небо із землею. Безперечно, таке святкування, яке «сподобається» й нашим небесним покровителям.

3. Маскарад наших героїв

Слід подбати про створення «католицької» культури у наших домівках, адже наша віра має відображатися у наших родинних та суспільних контактах. Це не означає, що ми творимо щось нове та не цінуємо культурні традиції нашого суспільства чи народу. Це означає, що різні звичаї та традиції ми маємо переживати, як католики — «по своєму». Наприклад, показати нашим дітям інших героїв, на допомогу знову ж приходить спільнота святих. Чому б не одягнути їх як св. Георгія або св. Єлизавету та дозволити їм побавитися в тих костюмах?

Вони далі залишатимуться лицарями та принцесами, та з цілком новим «посланням». До того ж, католицька традиція знає багато лицарів та принцес, які були вірні Христові. Таким чином, у вихованні наших нащадків нам допоможуть не діснеївські персонажі, а герої, насправді гідні наслідування.

Віра дітей проста та дуже глибока.

Одягнути їх та влаштувати католицький маскарад може зробити їх прекрасними свідками цієї дійсності та перемоги.

4. Казки вчать перемоги над злом

Ґілберт Честертон писав: «Казки не пробуджують страх у дитини чи жодної його форми; казки не вносять у життя дитини ідею зла чи потворні образи. Це чинить життя. Дійсність, у якій ми перебуваємо, сповнена зла, негативних персонажів та потворних речей. Казки не запевняють першої зустрічі із демонами, потворами та монстрами. Яке ж завдання виконують казки?

Вони допомагають дітям зрозуміти вперше та чітко усвідомити, що потвори будуть переможені. Дитина якось уявляє собі монстрів чи драконів, вони уже живуть у її уяві. Казка допоможе переконати її, що св. Георгій уб’є цього дракона. Казки мають на меті допомогти пояснити нашим дітям, що безмежне зло має свої межі, що існує також потужна дійсність у Всесвіті,  яка своєю міццю може поконати усі сили темряви, а наші вороги мають також і своїх ворогів — лицарів Бога, котрі сильніші за страх».

Надвечір’я дня Всіх Святих може стати нагодою розповісти дітям про святих.

Усі вони — «герої» нашої віри, які пішли за Христом, усі вони показують нам, як пройти цю мандрівку.

5. Прикраса оселі святими

У цей день можемо прикрасити оселю зображеннями та фігурками наших небесних покровителів, на допомогу тут прийде всесвітня мережа.

6. Святкувати в колі парафії

Можемо також влаштувати парафіяльне свято із розвагами для наймолодших та таким чином продемонструвати усьому світові, що ми не святкуємо язичницький Геловін.

Одним із найбільших благословень католика є те, що ми можемо святкувати весь рік. Ми також можемо прийняти це у наші кола родини та спільноти.

Святкування надвечір’я урочистості Всіх Святих може стати гарною нагодою пригадати собі та нашим близьким, що ми живемо, оточені «величезною спільнотою свідків», ми не самотні у нашій мандрівці.

Нам вирішувати, чи це стане нагодою для нас урочисто відзначити таємниці нашого спасіння та відповідати світлом темряві, що нас оточує.

Розповідати про справжню красу, передовсім, духовну — один із найпрекрасніших способів євангелізації.

Переклад CREDO за матеріалами  Сatholic Еxchange
Фото Олени Качуровської