Документи

Єпископ Майнек: гармонія з природою — гармонія з Богом

02 Жовтня 2019, 14:05 463

Дорогі Брати і Сестри!

У період з 1-го вересня до 4-го жовтня на прохання Святішого Отця особливо велику увагу приділяємо створеному світу, його захисту, його вшануванню. Як відповідальний за екологію від Конференції римо-католицьких єпископів в Україні, особливо рекомендую цю тему до вашої уваги.

Чому? Який стосунок має Церква до охорони довкілля?

 

Не випадково, що наша Церква говорить не про охорону навколишнього середовища, а про охорону створеного світу: це ширше охоплює тему і посилається на Творця, який створив наш світ. Те, що створив Творець, Володар і Мета нашого життя, не може бути для нас неважливим. «Бог побачив, що все, що Він зробив, — дуже добре». У створеному світі віддзеркалюється краса Бога, Його доброта, справедливість, святість, тобто Він сам. Тому ми маємо ставитися із захопленням та повагою до всього, що Він «так чудово створив» (8 псалом) і в чому ми можемо побачити Його обличчя.

 

 

Я вже не раз говорив про те, що означає, що Бог для цього покликав людину: «наповнюйте землю, оволодійте нею!» (Бут 1,28). Отже, Він покликав людину панувати над землею, а не використовувати її, не експлуатувати, і не для того, щоб поводитися з нею, як вона того забажає. Володар має не тільки права, але і обов’язки, відповідає за щастя довірених йому, якщо потрібно — жертвуючи собою. Ми всі знаємо Царя царів, який це зробив заради нас: відтоді всім володарям потрібно брати з Нього приклад.

Багатьом відомий гімн Брату Сонцю святого Франциска. Цей святий є покровителем екологів — багато людей більше про нього нічого і не знають. Проте його життя набагато більше за це: він віддав усе Богу, він був повністю з Ним як одне, і з усім, що стосується Бога. Його любов до Бога, повна відданість Йому є причиною того, що він так зміг поєднатися з природою: Франциск називав Сонце братом, а Воду сестричкою. В усьому зміг побачити сліди Божої руки, і в природі шанував, любив, захоплювався ділами Його рук.

 

 

У легендах про численних святих знаходимо такі історії, коли дикі звірі підходили до них і не чіпали — з цього теж можна побачити, що людина завжди точно відчувала: духовна єдність із Богом проявляється і в гармонії з природою. Той, у кого все в порядку з Господом, той і з собою погоджений, а тому і з природою, в якій, знову ж таки, зустрічається з Богом. Цей святий «кругообіг», ця гармонія є суттю захисту створеного світу. Ми повинні звернути особливу увагу на це: підставою наших стосунків зі створеним світом має бути єдність із Богом, Його любов. Місією Церкви є проповідування Євангелія Ісуса Христа та праця над спасінням душ; частину цього становить захист створеного світу, але з цим слід поводитися відповідно до призначення — Церква не може перетворитись на природоохоронну компанію.

Чудові місцевості Закарпаття приваблюють туристів; я і сам залюбки йду на екскурсії, гуляю в лісах та горах, милуюсь озерами, маленькими селами, які трапляються на шляху. Проте мою чисту радість всюди псує так багато викинутого сміття, яке не тільки очам заважає, але й отруює природу — а через неї нашу їжу, напої, а зрештою і нас. Мої супутники іноді усміхаються, коли я беру пакети і починаю збирати викинуте на узбіччя сміття. На жаль, мішок завжди повний, навіть посеред лісу. Не кажучи вже про те, коли ми знаходимо місце, куди хтось вивіз багато мішків сміття автомобілем та висипав біля лісу чи річки! У такої людини немає поваги ні до створеного Богом світу, ні до своїх побратимів. Ті, хто читають цю статтю, напевно не належать до тих, хто численними мішками вивозять сміття на нелегальні сміттєзвалища.

 

Фото: Олександр Радиш

Можемо сказати, що рішення перебуває у руках тих, хто керує світом, а що ми можемо зробити? Але, оскільки Бог довірив природу кожній людині, ми не тільки можемо, але й повинні піклуватися про неї. Погляньмо на наш спосіб життя: що ми можемо зробити заради того, щоб наш світ був чистішим?

По перше, не кидаймо сміття ні на вулиці, ні на ярмарках, ні на природі. Ані недопалки, ані шкурки банана, ані нейлон, ані пластикові пляшки, ані пакети, ні будь-що інше. Можемо казати: «Це ж тільки одна штука, воно не має значення». Але той, хто вже бачив центральну площу міста, вкриту недопалками, або «натюрморт» після закриття ярмарку, або ж тисячі зліплених пластикових пляшок, які, утворюючи бар’єр, пливуть по Боржаві, — той знає, про що я говорю. Так як наші не спокутувані гріхи накладаються один на другий, створюючи перепону між нами та Богом, так піднімається перепона між нами та природою, і на одну територію стає менше, де ми могли б виявити Божу присутність та різноманітність.

До створеного світу належать і тварини, живі створіння Бога, які також заслуговують на більшу повагу. Ми отруюємо і їхній життєвий простір, спричиняючи їм хвороби, виродження і часто сповнену страждань загибель. Мотузка, яка обмотується навколо ніг лелеки і викликає відмирання кінцівок; багато дельфінів і китів в океані, які заплутуються у покинутих рибальських сітях і потопають; безліч спалених тварин при недбалому спалюванні стерні та безвідповідальна поведінка, що стає причиною лісових пожеж… А передусім — величезна кількість пластику, який становить найбільшу частину сміття. Коли я дізнався, за який період часу розкладаються певні речовини, та не хотів повірити даним. Одна пластикова пляшка добре якщо розкладеться за тисячу років… Що ми залишаємо у спадщину своїм дітям, онукам?

Якщо добре подумаємо, чого ми потребуємо, і тільки це будемо купувати, тоді ми вже зробили щось заради створеного світу. Наближається день Усіх Святих та спомин Померлих вірних — не несімо на цвинтар пластикові вінки і квіти! Вони перетворюють цвинтар на море сміття, і так проти своєї волі ми не вшановуємо, а вкриваємо сміттям могили наших дорогих померлих.

 

 

На багатьох місцях організовують акції прибирання, коли чистять від сміття окремі території. Про такі акції я чув і в Берегові, і в Мукачеві (теж люблю брати у цьому участь), але напевно і в інших місцях є такі ініціативи. Заохочую вас до цього: батьків, вчителів, катехитів, керівників установ, щоб організували такі програми для дорослих, молоді та дітей. Той, хто візьме у цьому участь і зітккнеться з жахливою кількістю сміття, той двічі подумає, чи викинути непотрібне на вулиці, хай би що це було — обгортка від цукерки чи будь-який пластиковий непотріб. Ту чистоту, над створенням якої працював, цілком ймовірно, сам буде цінувати.

Було б варто краще пізнати природу, дивитися фільми про природу, і особливо ходити на екскурсії. Добре би було відчути смак того, коли ми споглядаємо не створене людиною — будинки, заводи, різноманітні товари у магазинах, а щоб наша увага була спрямована на чудове творіння Бога у природі: на спів пташки, на барвисте квіткове поле. Ми можемо побачити лісову тварину, якщо тихо ходимо, можемо натрапити на гриби, каштани, шипшину, і можемо милуватися тим, який досконалий є створений світ, який мир він дає людині. Звісно, тільки тоді можемо це відчути, якщо йдемо по лісу не з криками та слухаючи музику з навушниками, а мовчки спостерігаємо за звуками природи. Ми позбуваємося диктатури шуму, який затопив наші дні, і там, у тиші, знову знаходимо Бога і самого себе. Той, хто це пережив, і вдома старатиметься створити тишу в собі та прислуховуватись до Бога. Тоді диктатура шуму не буде над ним володіти.

 

 

Як саме ми можемо бути шанобливими, відповідальними стосовно створеного світу? Після написаного вище, я вважаю, всі можуть дати на це відповідь, зробивши самоаналіз. Зробімо, отже те, що ми в змозі зробити, тому що про це будемо звітуватися перед Отцем-Творцем. А тим часом молімося за навернення тих, які мали би владу робити великі зміни у всьому світі, але відмовляються це робити через нерозуміння, прагнення панування чи фінансового прибутку, і тому не є справжніми володарями природи.

Коли у день спомину св. Франциска закінчиться місяць відповідальності за створений світ, продовжуймо і надалі виконувати всі ті завдання, які торкнулися нас у цій темі, на які ми можемо натрапити навколо нас, і намагаймося їх виконати на радість Бога та всіх нас!

+ Антал Майнек
мукачівський дієцезіальний єпископ

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Антал Майнек
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: