Увечері 24 листопада 2019 р., другого дня Апостольського візиту до Японії, Папа Франциск вирушив із Нагасакі до Хіросіми.
Там, як і в попередньому місті, Святіший Отець відвідав Меморіал миру жертвам атомного бомбардування. Після мовчазної молитви та свідчення двох свідків трагічних подій Папа Франциск у присутності представників інших конфесій та релігій виголосив послання миру, повідомляє Vatican News.
Лише тінь і тиша…
«Задля братів моїх і друзів скажу я: “Мир нехай буде на тобі!”» (Пс 122,8) Цими словами Папа звернувся до присутніх, що прибули до меморіалу, серед яких були 20 релігійних лідерів та 20 жертв тих трагічних подій.
«Тут, серед спалаху блискавиці й вогню, від багатьох людей, від їхніх мрій і сподівань не залишилось нічого, лише тінь і тиша, — сказав Папа. — В одну мить усе поглинула чорна діра руйнування та смерті. З тієї безодні тиші ми досі чуємо волання тих, кого вже немає. Вони походили з різних місць, мали різні імена, деякі з них розмовляли іншими мовами. Однак, усіх їх об’єднала та сама доля, в жахливу годину, що назавжди залишила свій слід не лише в історії цієї країни, але й на обличчі всього людства».
Наступник святого Петра згадав усіх постраждалих від бомбардувань, схиляючись перед усіма, що вижили й протягом багатьох років переносять важкі тілесні страждання.
Нас засудять, якщо ми будемо тільки говорити про мир
«Я відчув обов’язок прибути до цього місця як паломник миру, — зазначив Папа, — щоб помолитися, згадуючи невинних жертв жорстокого насильства, а також несучи в серці прохання й прагнення людей нашого часу, особливо молодих, які бажають миру, трудяться задля миру, жертвуються задля миру».
Глава Церкви наголосив, що використання ядерної енергії в цілях війни сьогодні більше, ніж будь-коли, є злочином не лише проти людини та її гідності, але й проти будь-якої можливості майбутнього в нашому спільному домі. «Використання ядерної енергії в цілях війни є аморальним, як аморальним є володіння ядерною зброєю, про що я вже говорив два роки тому», — зазначив він. Нові покоління засудять нас, якщо ми тільки говоритимемо про мир, але нічого не будемо робити, щоби втілити його серед народів землі. «Як ми можемо говорити про мир, створюючи одночасно нову жахливу воєнну зброю? — вів далі Папа. — Як можемо говорити про мир, водночас виправдовуючи певні незаконні дії промовами, повними дискримінації та ненависті?»
Неможливо любити з наступальною зброєю в руках
Мир повинен ґрунтуватися на правді, а передумовою цього є усвідомлення та пошана до культурних й економічних відмінностей між різними країнами.
«Неможливо любити з наступальною зброєю в руках», — процитувавши ці слова св.Павла VI, Папа Франциск наголосив, що зброя, ще до того як сіяти руйнування, вимагає надзвичайно великих витрат; це призводить до зупинення солідарних проектів й викривлення світогляду народів.
«Як ми можемо пропонувати мир, якщо постійно вдаємося до погрози ядерною війною як законного способу вирішення конфліктів?» — таке риторичне запитання пролунало з вуст Святішого Отця. Справжній мир може бути тільки миром без зброї.
Пам’ятати про минуле й разом будувати майбутнє
«Пам’ятати, прямувати вперед разом, захищати — такими є три моральні імперативи, які тут, у Хіросімі, набувають сильнішого й універсального значення та здатні розпочати справжній шлях миру», — наголосив Святіший Отець. Пам’ять про події минулого є гарантією та спонукою будувати справедливіше і більш братерське майбутнє. «Тому ми покликані прямувати вперед разом, — додав він, — дивлячись одні на одних з розумінням і прощенням, відкриваючи горизонт надії та приносячи промінь сонця у хмари, що сьогодні затьмарюють небо».
Глава Церкви закликав відкритись на надію, стаючи знаряддями примирення й миру.
«У спільному благанні до Бога й до всіх людей доброї волі, — наголосив він на завершення, — в ім’я всіх жертв бомбардувань, атомних експериментів і всіх конфліктів, голосно разом заявімо: нехай більше ніколи не буде війни, брязкоту зброї, нехай ніколи не буде страждання! Нехай настане мир у наші дні, в цьому нашому світі. Боже, ти нам сказав: “Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою. Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба” (Пс 84, 11-12). Прийди, Господи, бо час уже пізній, і там, де помножилось знищення, нехай сьогодні зарясніє надія на те, що можна написати й здійснити іншу історію. Прийди, Господи, Князю Миру! Вчини нас знаряддям й відлунням Твого миру!»