Гідність людської особи є основною цінністю суспільного буття. Якщо ми хочемо бути гідним суспільством, то повинні поважати одне одного, незалежно від того, хто яку ідеологію сповідує, які переконання має.
Таку думку висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у програмі «Відкрита Церква» на «Живому ТБ», пише Департамент інформації УГКЦ.
Глава УГКЦ зазначив, що цінностей не можна когось навчити, цінності не можна пізнати на основі прочитаної книги чи якоїсь гарної бесіди. «Цінність необхідно пережити. Її відкриває лише особистий досвід, – досвід глибини добра, яке захоплює людину», – сказав він.
На його погляд, є кілька базових цінностей, які можуть і повинні нас усіх об’єднувати. «Базовою цінністю, з якої випливає все інше добро, є гідність людської особи. Кожна людина самим фактом свого існування посідає гідність людської особи. Усяка зневага людського життя, всяке зневажливе ставлення до людської особи є ніщо інше, як переживання досвіду зла», – вважає Предстоятель.
Немає такої людини, наголошує Блаженніший Святослав, яка б не була гідною, але вона потребує цю свою гідність відкрити й побачити.
«Якщо ми зрозуміємо, – переконує Глава УГКЦ, – що кожна людина фактом свого існування, як істота, створена на образ і подобу Божу і вже в собі має цю найвищу гідність, тоді по-іншому будемо цінувати людей, людські стосунки. Ми тоді по-іншому будемо оцінювати свої вчинки. Бо кожен вчинок впливає і на того, хто його чинить. Адже добрий вчинок мене будує, відповідає моїй гідності. Поганий вчинок мене принижує і певною мірою є моментом, коли я гублю ту гідність, яку отримав від мого Отця».
«Моя повага до людини, – людини, яка носить у собі печать образу Божого, є і повинна бути основоположним принципом, з якої випливає все інше», – запевняє Предстоятель УГКЦ.
Він розповів, що його інколи запитують, що є найбільшою цінністю Церкви, мабуть, маючи на увазі, якісь матеріальні блага. «А я завжди відповідаю: люди. Люди є нашим найбільшим багатством», – сказав Предстоятель УГКЦ.
Він пригадав слова Блаженнішого Любомира, який умів висловлювати складні речі простими словами. Коли його спитали, що таке свобода, він відповів: «Це здатність чинити добро». «Але завжди це добро має на меті добро іншої людини. Ми відчуватимемо якісь вищі цінності, за які варто інколи пожертвувати собою, лише тоді, коли робитимемо добро іншій людині, коли та людина до нас не є байдужою і її добро ми відчуваю як власне. Таку позицію ми, християни, називаємо любов’ю», – додав духовний лідер українців.