Невідомий святий Йосиф

Найчастіше в храмах ми зустрічаємо зображення та статуї похилого віком святого Йосифа, який тримає на руках Дитятко Ісуса. Але уява художників змусила їх створити багато інших, прекрасних творів, які показують, наприклад, заручини Йосифа та Марії.

Шлюб із Марією, опіка над Ісусом і три візити ангела під час сну — це події з життя святого Йосифа, які не раз описані в західному образотворчому мистецтві.

1.Про святого Йосифа розповідають Євангелія св. Матея і св. Луки, а також — одним реченням — Євангеліє від св. Йоана. Заручини з Марією згадує Матей в 1,18, але не описує перебігу подій. Фреска, яку ми бачимо, з каплиці Скровеньї в Падуї, можливо, заснована на апокрифах. Хоча Марія зображена на ній вагітною, євангеліст Матей подає інший порядок подій (Каплиця Скровеньї, Падуя, Італія).

2.Церемонія заручин у часи Йосифа та Марії носила виключно світський характер. Вона була одним із двох елементів шлюбу. Другий — тобто спільне життя, — згідно з приписами, мав настати за після заручин. Саме тому св.Матей пише, що Марія завагітніла після заручин, але до того, як стала жити із Йосифом. На цьому зображенні роботи Бернардо Дадді 1338 року Йосиф промовляє формулу шлюбу й надягає на палець Марії обручку. Товаришами Йосифа, згідно з юдейською традицією, були чоловіки з родини і сусіди (Королівський палац у Віндзорі).

3.На цьому середньовічному образі Нікколо ді Бонаккорсо заручини повні музики та радості. Також тут присутній Святий Дух — символічно зображений у вигляді голубки. Пара на другому плані з німбами над головами — це Йоаким та Анна, батьки Марії (Національна галерея, Лондон).

4.Роберт Кемпін, фламандський художник, показав у своєму творі дві ситуації. Зліва — апокрифічна сцена: священики, які моляться за доброго чоловіка для Марії. Кандидати принесли гілки, і зацвіте та, яка належить чоловікові, вибраному для Марії Богом. Бачимо тут і Йосифа, який тримає квітучу лозу (Музей Прадо, Мадрид).

5.Ще одні заручини. Фреска в базиліці Пресвятої Трійці у Флоренції авторства майбутнього камедула Лоренцо Монако. Створена між 1420-1424 роками.

6.На цьому зображенні бачимо інших кандидатів у чоловіки Марії. Що роблять суперники св.Йосифа? Один явно замислився (можливо, над тим, чому його не вибрали), другий запитально дивиться у небо, третій гризе (!) свою галузку, а той, що на передньому плані, зі злості чи розчарування ламає свою гілку навпіл! Мікеліно Молінарі да Безоццо, 1430 (Музей мистецтв Метрополітан, Нью Йорк).

7.На цій картині раннього Ренесансу, написаній темперою і золотом Фра Анджеліко, домініканцем, виразно бачимо легендарну історію з квітучою галузкою, на якій до того ж сидить голуб — символ Святого Духа. Тут також бачимо обговорення жінками з родини і сусідками того, що відбувається, розчарування суперників св.Йосифа та звуки музики духових інструментів (базиліка св.Марка, Флоренція).

8.У часи Марії та Йосифа подружню формулу вимовляв тільки чоловік. Як вона могла звучати? На думку д-ра Мартіна Маєвського з Університету Йоана Павла ІІ, є кілька варіантів: «Вона моя дружина, а я її чоловік віднині і навіки» — це формула, знайдена на Елефантині, острові на Нилі, заселеному євреями від Vстоліття до Христа; «Ти будеш моєю дружиною» — запис у подружньому контракті ІІ ст., знайденому в Юдейській пустелі. Автор — Доменіко Ґірландайо (Храм Санта Марія Новелла у Флоренції).

9.Рафаель, 1504 р. (Музей Пінакотека, Брера, Мілан).

10.Дещо прикрашена фігурами ангелів сцена заручин. Таємничий аркуш у лівому нижньому куті видає прізвище автора: Себастьян Лопес де Артеага (1650-1656), Національний музей мистецтв, Мексика.

11.Хоча найсвітліший елемент цієї сцени — це туніка Марії, здається, що центральною фігурою є Йосиф: над його світлим обличчям ширяє голуб, а над ним видно світлу хмару на балдахіні — традиційному елементі шлюбної церемонії в юдейській традиції. Автор: Бартоломе Естебан Мурільйо (колекція Волеса, Лондон).

12.Цікаве зображення св. Йосифа з вінком із квітів чи листя на голові. Автор: Джером Мартін Ланглуа, 1883 р. (Музей мистецтв округу Лос-Анджелес).

13.Бог вибрав св. Йосифа не лише подругом Марії, а й опікуном, земним батьком Ісуса. Автор: Ґвідо Рені (базиліка св. Йоана і Павла, Венеція).

14.Ґвідо Рені, 1620р., Ермітаж, Санкт-Петербург.

15.«Хіба ж він не тесля, син Марії?» (Мк 6,3а). Від святого Марка ми дізнаємося, який фах мав Йосиф. За традицією батько передавав професію синові. Якщо Ісус був теслею, то, швидше за все, навчився цього від Йосифа. На цій картині 1649 року авторства Жоржа де ла Тура малого Ісуса, який допомагає своєму опікунові в роботі (Лувр, Париж).

16.Цей образ Святого Сімейства представлений Бартоломе Естебаном Мурільйо. Автор зобразив сцену в сучасній йому обстановці. Картина написана 1650 року (Музей Прадо, Мадрид).

17.Йосиф — опікун Ісуса. Автор: Алонсо Міґель де Товар (XVII-XVIII ст., Палаціо де Віана, Кордоба).

18.Ця картина, найімовірніше, представляє перший сон Йосифа, про який читаємо в Євангелії від св. Матея (1,18-25). Коли Йосиф дізнався про вагітність Марії, то вирішив таємно Її відпустити. Тоді він побачив уві сні ангела, який йому сказав: «Не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалося, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх». Автор: Філіпп де Шампань, 1642-1643 (Національна галерея, Лондон).

19.У цій сцені бачимо новонародженого Ісуса, на якого вказує ангел. Даніеле Креспі зобразив другий сон св. Йосифа, описаний у Мт 2,13-15: «Якже вони (царі) вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити. Вставши, Йосиф узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, де перебув до смерті Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина“» (Музей історії мистецтва, Відень).

20.І нарешті, третій, останній сон св. Йосифа, написаний італійцем Бернардо Кавалліно в 1645 році. Євангеліст Матей пише: «Як же вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті і каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка“. Уста він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю…» (Мт 2,19-21). (Національний музей, Варшава).

Переклад CREDO за: Маґдалена Ґалек, Aletia