Питання: Іноді не знаю, з чого сповідатися, не бачу гріхів. Що робити?
Відповідь: Щодо цього питання, може бути дві ситуації. Коли людина готується до сповіді й не бачить гріхів — «Минуло два місяці від останньої сповіді, не маю жодного гріха» — то на це є дві причини. Перша: ви не навчилися пізнавати себе або маєте нечутливу совість, яка не відчуває, що відбувається. Друга — ви сильно наблизилися до святості. Але ця друга набагато рідше зустрічається. Крім того, святість призводить до того, що люди стають дуже чутливими на найменше зло. У святих зазвичай немає такої проблеми — не бачити своїх гріхів!
Тому найчастіше йдеться про те, що ви не навчилися пізнавати себе. Що з цим робити?
По-перше, коли не бачиш своїх собі гріхів, коли здається, що ти безгрішний, — добре робити іспит совісті. Знайдіть розумний текст, хороший список гріхів, які допоможуть вам у собі розібратися. Але буває, що такий іспит сумління міститься в якомусь буклеті до певного богослужіння і вже застарів. Спробуйте пошукати іспит сумління в авторитетів, наприклад, на сторінках згромаджень — у домініканців, єзуїтів тощо. Там можуть бути іспити совісті для молоді, для наречених, для подружжів та інші. Або знайдіть іспит совісті у конкретного доброго душпастиря. Коли ви переглянете такий перелік, то вже буде легше підготуватися до сповіді.
Друга річ, яка теж дуже допомагає, — це постійний сповідник. Якщо регулярно сповідатися у певного сповідника, то він краще вас знатиме і зможе щось порадити, підказати, на що треба звернути увагу.
Переклад CREDO за матеріалами: Адам Шустак, Dominikanie.pl