Хоча з Біблії про св. Йосифа відомо небагато, однак у сучасній Церкві він є опікуном різних життєвих ситуацій та ролей.
Він взірець для батьків, чоловіків, а також подружь та сімей, чуває при людях під час праці, під кінець життя він покровитель доброї смерті. Вже не кажучи про те, що він покровитель цілої Церкви Христової (так постановив 1847 року папа Пій ІХ).
Йосифа прийнято зображати столяром. Подивімося, як уявляли собі різні митці Опікуна Святого Сімейства за роботою.
Герріт ван Гонтгорст, голландський живописець Золотого віку, представляє тут Йосифа як чоловіка старшого віку. Біля нього, як ми здогадуємося, — Ісус, який спостерігає і допомагає своєму опікунові і так вчиться працювати. На другому плані бачимо двох ангелів, що вказують на св. Йосифа. Уся сцена дуже тепла і особиста. Схоже, вже пізній вечір. Клімат інтимності створює світло свічки — улюблений мотив освітлення на полотнах Гонтгорста.
Святий Йосиф, 1620 р. Ермітаж, Санкт-Петербург.
Тут бачимо ціле Святе Сімейство — окрім Йосифа, при праці застаємо також Діву Марію. Двоє хлопчиків біля Її ніг — це Ісус і Йоан Хреститель, якого можемо впізнати за одягом — овечою шкурою та шкіряним поясом на стегнах (пор. Мт 3, 4а). Вочевидь ця ситуація є плодом уяви художника, бо ж Ісус зустрівся з Хрестителем допіру в дорослому житті.
Хлопчики, наслідуючи Йосифа, щось роблять із дерев’яних планок. Це «щось» подібне трохи до меча, а трохи до хреста. Йосиф, хоч і перебуває на другому плані, зображений старанно: зморщене чоло, напружені руки показують його працьовитість і зосередженість.
Бартоломе Естебан Мурільйо, Святе Сімейство зі св. Йоаном Хрестителем. 1670 р. Музей образотворчого мистецтва, Будапешт
Сповнений символами образ, що представляє Святе Сімейство у столярній майстерні. Ісус, допомагаючи Йосифу, ранить собі долоню. Його бабця Анна обценьками витягає цвях, що завдав рани. Кров з долоньки капає на ніжку Дитини — заповідає смерть на хресті. Йосиф турботливо оглядає рану, а Марія втішає Сина, даючи Йому поцілувати свою щоку. Поруч проходить засмучений хлопчина у шкіряній опасці — це вочевидь Хреститель, а вода, яку він несе у посудині, символізує майбутнє хрещення Ісуса. Помічник Йосифа, який спостерігає за цією подією, представляє майбутніх учнів Ісуса, апостолів.
І ще три символи: драбина, що відсилає нас до драбини Якова (пор. Бут 28, 10-22), на ній голуб — образ Святого Духа, та вівці у вівчарні, як символ грядущої Церкви.
Джон Еверетт Мілле, 1850. Лондон, галерея Тейт.
У цьому триптиху Робера Кампена бачимо Йосифа праворуч.
Меродський триптих «Благовіщення», 1425-1430. Метрополітен музей, Нью-Йорк
Знаряддя, які використовує Йосиф, це пилка, цвяхи, молоток, обценьки — все відсилає нас до Страстей Христових. Також і мишоловка, яку він виготовляє, опинилася на полотні невипадково. Вона символізує хрест, на якому Ісус відкупив людство з неволі гріха, а це була своєрідна пастка для сатани, про що писав паризький єпископ ХІІ століття П’єр Ломбар (той самий Ломбардець, автор широко знаних «Сентенцій»): «Бог влаштував мишоловку для диявола, а як принаду вмістив туди людське тіло Христа».
Анонімний образ, що постав у Севільї між 1651 і 1700 роками.
фінансово.
Щиро дякуємо!
