Світ

Чи залишиться храмом собор Паризької Богоматері після відбудови?

27 Травня 2020, 14:01 677 КАІ

У Франції триває дискусія щодо майбутньої долі паризького кафедрального собору Нотр Дам, на який, після пожежі в ніч з 15 на 16 квітня 2019 р., чекає багаторічна відбудова. Через пандемію коронавірусу, яка дуже швидко поширюється понад Сеною, поки що роботи призупинені.

Але карантин також сприяє розробці різних проєктів щодо остаточного вигляду та призначення храму після його відбудови. Останнім часом все частіше можна почути думку про перетворення цього символу історії та величі Парижа та всієї Франції на музей, тобто, таким чином він перестане виконувати свою основну функцію — католицького храму.

Спочатку повернення початкового сакрального характеру цього прекрасного об’єкту, будівництво якого розпочалося ще в другій половині ХІІ ст., не викликало жодних сумнівів. Це підкреслив архієпископ Парижа Мішель Опеті під час Святої Меси, яку він відправляв на тимчасово прибраному і облаштованому згарищі, в касці на голові, через місяць після пожежі. Він нагадав тоді, що це, насамперед, — місце релігійного культу, а наріжним каменем цієї катедри є сам Христос. У такому ж дусі дещо пізніше висловився прелат Франческо Фолло, постійний спостерігач Святого престолу при ЮНЕСКО (штаб-квартира якої розташованна в Парижі).

Однак дуже швидко стали з’являтися голоси про можливу зміну призначення храму після його відбудови, ба більше — нагадали, що раніше вже були такі погляди. Наприклад, французький архітектор Ежен Емануель Віолет-ле –Дюк (1814-1879), який у ХІХ ст. відбудував багато старовинних і покинутих храмів, зокрема, знищених за часів французької революції наприкінці XVIII ст., подумував про те, щоб надати символу Парижа «сучасне архітектурне обличчя».

А сучасний архітектор Ремі Фромон, який також займається відновленням історичних об’єктів і зараз працює на відбудові спаленої катедри, сказав, що «ця будівля — щось більше, ніж інші, вона має в собі щось духовне, але також і матеріальне, гадаю, всього потрохи. Є щось, що єднає все це каміння».

Раніше, наступного дня після трагедії, президент Франції, Еммануель Макрон, в телевізійній промові на цю тему жодного разу не згадав Нотр Дам як католицьку чи хоча б християнську, споруду, а Єлісейський палац (місце перебування глави держави) дав зрозуміти, що є ідея під час відбудови храму внести «певні сучасні архітектурні елементи». Пізніше міністр внутрішніх справ Крістоф Кастанер сфотографувався на фоні собору, але так, щоб не було видно хреста. А Жан-П’єр Сервель, Великий магістр Великої ложі Сходу Франції (головної масонської організації в цій країні), заявив, що бачить в катедрі виключно історичну пам’ятку, а не місце релігійного культу.

Характерно, що на шпальтах паризької католицької газети «La Croix» також з’явилася стаття, автор якої, медієвіст Мішель Пастуру, запропонував «як менше зло» зробити з цього храму музей. Він поставив риторичне питання: що мають робити «люди, які приходять туди на молитву чи на медитацію, якщо цілий день там ходять натовпи туристів, які не завжди дотримуються бар’єрів, що відокремлюють їх від віруючих, або під час Мес і богослужінь». У цій ситуації, вважаючи, що неможливо погодити інтереси віруючих і туристів, публіцист запропонував деконсекрацію собору після його відбудови.

Натомість сакральний характер головної святині Парижа захищає ректор, прелат Патрік Шове, в своїх матеріалах «Sauver Notre Dame» («Врятувати Нотр Дам) підкреслив, що «собор — це душа людства, яка спочиває на цій купі каміння, складених одне на одне, як чудесний геній». У цьому творі автор також згадує боротьбу за духовний вимір катедри, яку він назвав «таємницею Марії».

Парадоксально, що ця дискусія відбувається в рік, коли Церква Франції святкує 600-річчя св. Жанни Д’арк і ювілей покровительки Парижа св. Женовефи, в зв’язку з 1600 річницею її народження, а також триває ювілей базиліки Sacré Coeur (Пресвятого Серця) на Монмартрі, збудованої на прохання народу Франціїї, майже повністю секуляризованої після революції, і освяченої в 1919 р.

Усі ці факти і події створюють багатовікову традицію цієї країни, яку століттями намагаються усунути, що підтверджують також напади на храми по всій Франції протягом кількох років, які відбуваються все частіше. Про це свідчить теж кількість деконсекрованих храмів, які вже давно ніхто не використовує для релігійних потреб, бо зменшується кількість священників. Число таких храмів постійно збільшується. Згідно найновішими даними, цього року свячення мають прийняти тільки 114 дияконів (рік тому їх було 133), зокрема 82 дієцезіальних. Наразі бракує нових даних про кількість зачинених храмів, але відомо, що Франція по цьому показнику очолю список європейських країн. Інші країни, які мають подібні проблеми — це Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, США і Канада.

Зачинені храми або руйнуються, або перетворюються на музеї, або цілковито змінюють свої функції на світські, стаючи часто навіть нічними клубами. Вибір на користь музею часто кращий, ніж покинутий храм, бо так він хоча б залишається місцем мистецтва, в якому всі твори розповідають про Бога.

Дискусія щодо подальшої долі собору Нотр Дам має насамперед характер культурний і багато говорить про світ мирський, який намагається використати кожну можливість, щоб контролювати храми. Так було за часів французької революції, коли паризьку катедру перетворили на «храм розуму», а пізніше в стайню; потім більшовицька революція, коли місця культу ставали, зокрема, складами та магазинами; а сьогодні щось схоже намагаються зробити із собором Нотр Дам де Парі.

Нагадаємо, у пожежі паризького кафедрального собору Пресвятої Богородиці, яка спалахнула увечері 15 квітня 2019 р., згоріли дві третини даху, частина склепіння, завалився шпиль. Із вогнем боролися 400 пожежників. Вони врятували більшість творів мистецтва, що знаходилися з цьому храмі, включно з найціннішою реліквією — Терновим вінком Ісуса Христа, й евакуювали скарбницю. Капелан пожежників о. Жан-Марк Фурньє виніс з охопленого вогнем храму Пресвяті Дари.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Париж
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: