Жити з відчуттям пораненості — це дуже погано впливає на життєву позицію людини, а надто коли цей стан триває довго. Як позбутися поганих почуттів?
Простити своїх ворогів
Якщо ти звільнилася від людей, які тобі завдавали кривд, то будеш переживати й фази розчарування, роздратування або злості щодо всього, що колись тебе спіткало з їхнього боку. Він цих емоцій потрібно звільнитися й очиститися. За внутрішні незгоди можна заплатити хворобою, оскільки вона вкорінюється у негативних почуттях. Образа і згіркнення заступають шлях до щастя. Якщо будеш живити в собі образи — не вийдеш із них. Тільки тоді, коли вдасться простити, ти зможеш відкритися на нову дійсність.
Життя не завжди точиться згідно з нашими планами. Стосунки з іншими також часто залишають бажати кращого: то подруга нажаліється на тебе стороннім, то знайомий наговорить на тебе поза плечі, то чоловік задовго затримує погляд на красивих жінках, або батьки більше люблять молодшу сестру… Певно, немає на світі людини, яка б не зазнала несправедливості, невірності, зради, браку любові та багатьох інших поранень. Однак ми не тільки жертви. Ми й самі приносимо прикрощі людям, ранимо їх і розчаровуємо. Гніваємося, заздримо, ревнуємо. Ми мстиві, егоїстичні, нечулі, затяті та згірклі.
Жити у стані зраненості — дуже погано для людини, а тим більше коли цей стан триває довгий час. Тому внутрішнє прощення становить великий шанс для зцілення. Чи висилати сигнали про це прощення назовні — до найбільшого ворога, колишнього чоловіка, давньої подруги чи друга — то вже інша справа. Це не таке необхідне. Ти не мусиш бути людиною, яка стала вище за себе саму.
Перервати внутрішній «потік ненависті»
Ворожо наставлені думки стимулюють наш мозок двояким чином: вони збуджують як симпатичну нервову систему, яка активізує, так і парасимпатичну, яка заспокоює. Вони діють одночасно в супротивних напрямках: збуджуючи і гальмуючи. Тоді людський організм функціонує нерівномірно. Суперечливі сигнали від мозку викликають у тілі хаос. Чимало жінок мають відчуття, що носять у собі щось невирішене. Образа, кривда, глибоке розчарування, скорбота, які залишаються в нас у незмінній формі й від яких ми не можемо звільнитися, даються взнаки час від часу і не дозволяють внутрішньому життю осягнути гармонію. Якщо емоції, пов’язані з ними (злість і прагнення помсти) не ослабнуть, то виникне глибока травма. Деякі люди цього хочуть, бо тоді вони відчувають свою моральну вищість над супротивником. Також декому почуття провини другої сторони приносить своєрідне мазохістське задоволення. Однак у такий спосіб вони стають своїми власними заручниками. Для декого ненависть до колишнього чоловіка (або, якщо говорити не виключно про жінок, то до колишньої дружини) чи невірної подружки стає сенсом життя. Їхні думки й емоції невпинно кружляють довкола «ворога» і його вчинків. Так діється найчастіше тоді, коли людина має сильно ослаблене почуття власної гідності.
Випровадити погані почуття зі свого життя
Стоячи на таких позиціях, ти полегшуєш своїм поганим почуттям можливість загніздитися у твоїй психіці назавжди. Допоки вони існуватимуть у твоєму нутрі — у ньому не буде місця для справжнього щастя. Вони забирають багато психічної енергії та перешкоджають у дозріванні, в подальшому житті й роблять самореалізацію неможливою. Психологи кажуть, що така поведінка — це втеча від чесності щодо себе самого. Потрібно зазнати болю, викликаного усвідомленням своїх слабкостей, і свідомо помірятися силами з цим фактом, аби плодом могла стати здорова любов. Коли ми зможемо реалістично оцінити себе самих і те, що самі вносимо у творення нашого зв’язку, тоді нам вдасться полишити минуле і його рани, подолати почуття втрати і розпочати щось заново. Колись же, зрештою, треба облишити своє минуле! Ти не мусиш любити свого ворога, але й не мусиш про нього більше думати. Спробуй відмежуватися від людини, яка перестала бути частиною твого життя. Відмовся від мріянь про відшкодування, реванш, помсту, як і про те, що це ти маєш рацію. Світ не є несправедливим, і життя має свою ціну. Часу повернути не можна. Але ти можеш потурбуватися про те, щоб життя не викинуло тебе зі своєї колії.
Прощення як життєва позиція
Прощати ворогів і тих, хто тобі бажає лиха, НЕ означає заперечувати, що зло існує, або заплющувати очі на дійсність. Також це не означає, що ти маєш заперечувати власну злість або рани, і забути, що сталося поганого. Можеш пробачити своїх ворогів, усвідомлюючи, що й вони так само — «ковалі свого нещастя», отож буде цілком нормальним, якщо більше не зустрінеш у житті деяких людей, про когось забудеш або втратиш їх із поля зору. Простити означає укласти мир із собою! Хто не може відірвати себе від минулого, той замкнений для майбутнього.
Простити своїх ворогів не означає виправдати їхні вчинки. Розуміти і вибачати не означає автоматичного «відпущення гріхів». Якщо ти спроможна пробачити когось, хто заподіяв тобі зло, то це акт благодаті. Навіть якщо той хтось упиратиметься, стверджуючи, що нічого поганого тобі не вчинив: коли ти пробачиш, то почуватимешся легше і щасливіше. Пройшовши глибокою долиною суму, розчарування і втрати, ти виносиш звідти також і щось цінне: глибоке розуміння власної сили і слабкості, яке робить так, що ми стаємо уважніші до інших людей. Вчимося глибше помічати добро і зло та щоразу краще помічати пропорції різних почуттів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
