Єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирської дієцезії, у своїй розмові з CREDO розповів, чи є якісь духовні застереження щодо вакцин від коронавірусу, чи збирається він сам робити щеплення, і чи повинен кожен католик брати приклад із Папи, приймаючи рішення про вакцинацію:
— На мою думку, Конгрегація віровчення висловилася з цього приводу достатньо ясно і чітко. Я хочу підкреслити, що питання вакцинації потрібно чітко розмежовувати на медичний та духовний аспекти. Церква не займається науковою стороною цього питання. Про ефективність тієї чи іншої вакцини, що потрапляє на ринок, — а я хочу підкреслити, що значну роль тут відіграє саме питання ринку, великих фінансових вкладів та дивідендів, — Церква не має права нічого говорити, бо вона не уповноважена. Ми можемо говорити лише про моральну складову питання.
Ніхто на сьогодні не має підстав говорити, що вакцинація несе у собі якісь негативні духовні навантаження. Це не «мітка сатани», про яку часто говорять противники вакцинації. Не можна стверджувати, що вона сама по собі є злом, що має на меті завдання шкоди людині.
Те, що частина вакцин, про які мова, — морально заплямовані, оскільки при їх виготовленні використовують клітинні лінії абортованих дітей, це факт, про який говорить Конгрегація віровчення. Але треба розуміти, що йдеться не про навмисне вбивство дитини задля виготовлення вакцин. Деякі віруючі питають мене, чи правда, що вакцини містять у собі кров абортованих дітей. Ні, це не правда, це фейки, яких сьогодні є дуже багато. Мова лише про неперервну клітинну лінію, що виробляється вже близько 50-ти років, і вона так само присутня в багатьох інших вакцинах, якими людям робили щеплення, просто вони про це не знали.
Згідно з розпорядженням Церкви, ми приймаємо той факт, що застосування морально заплямованих вакцин можливе, якщо немає альтернативи. Обов’язковий момент, на якому ми наполягаємо, — це те, що вакцинація повинна бути добровільною. Ніхто не має права змушувати людей вакцинуватися, і не може бути схвалено жодних державних законів, які зобов’язували б їх до цього. На цьому наголошує і Конгрегація віровчення.
Добровільність означає, що навіть публічну вакцинацію самого Папи Франциска треба сприймати як знак усім вірним, що у щепленні від коронавірусу немає нічого страшного. Але це аж ніяк не означає, що кожен католик повинен теж вакцинуватися.
Особисто я на сьогоднішній день не розглядаю для себе можливості зробити щеплення. Я нещодавно перехворів на коронавірус, я знаю, що зараз у мене виробляються антитіла до цієї хвороби. Як справа виглядатиме далі — буде видно. Я був у Нью-Йорку тоді, коли там уже вводили локдаун; я був у Ломбардії, коли там уже запровадили карантин, і Господь підтримував та оберігав мене в цей час. Якщо ситуація якимось чином погіршиться, можливо, тоді й мені треба буде вакцинуватися. Але на сьогодні я розумію, що ще до цього не дозрів.
Ми не повинні драматизувати події та піддаватися паніці. Сьогодні ми бачимо, що навколо питання вакцинації точиться справжня боротьба фейків, спрямованих як в один, так і в інший бік. Одні кажуть, що вакцина від коронавірусу — це панацея від усіх можливих бід, інші твердять, що це — цілковите зло. Ми не маємо жодних підтверджень того чи іншого, але оскільки є люди, що безапеляційно поширюють таку інформацію, — нехай їх розсудить Бог.