Згідно з новими правилами призначення єпископів у Китаї, що наберуть чинності 1 травня 2021 року, процеси відбору, затвердження та висвячення нових єпископів відбуватимуться без участі Папи.
Нові «Адміністративні заходи щодо релігійного духовенства» опубліковано в журналі «Гірка зима», що займається висвітленням проблем свободи віросповідання у Китаї.
Відповідно до нових правил, Китайська католицька патріотична асоціація (ККПА) відповідатиме за відбір кандидатів у єпископи. Потім їхні кандидатури затверджуватиме Конференція католицьких єпископів Китаю.
У правилах не згадується роль Папи у призначеннях нових єпископів, хоча відповідно до угоди між Ватиканом та Китаєм, укладеної 2018 року, в цьому процесі мають брати участь як китайські представники влади, так і Святий Престол. Умови цієї угоди було продовжено у жовтні 2020 року ще на два роки.
Згідно з ними, санкціонована державою Католицька Церква Китаю може обирати кандидатів у єпископи, але Святий Престол має повноваження як затвердити їхні кандидатури, так і накласти на них вето. На час поновлення угоди ватиканська преса повідомляла, що двох нових китайських єпископів було призначено «відповідно до встановленої нормативної бази». У листопаді 2020 року Ватикан підтвердив, що третього єпископа обрано у такий самий спосіб.
Кардинал Йозеф Дзен, колишній єпископ Гонконґу та відомий критик угоди, заявив, що це може поставити Ватикан перед необхідністю повторно ветувати запропоновані Китаєм кандидатури.
Угоду між Ватиканом та Китаєм було укладено з метою об’єднання державної та підпільної Католицьких Церков. Згідно з оцінками, близько 6 млн осіб належать до державної ККПА, тоді як ще кілька мільйонів католиків належать до незареєстрованих католицьких громад, що зберігають вірність Святому Престолу.
Відповідно до нових правил, після висвячення нового єпископа ККПА разом із підконтрольною державі Конференцією єпископів направлятимуть інформацію про нього до Державного управління у справах релігій.
Реєстрація представників духовенства у державній базі даних є ключовою частиною нових адміністративних заходів, що зобов’язуватимуть китайських священнослужителів пропагувати цінності Комуністичної партії Китаю. Наприклад у статті ІІІ цих заходів говориться, що священники «повинні любити свою Батьківщину, підтримувати керівництво Комуністичної партії Китаю та соціалістичну систему і сприяти “синізації релігії” (тобто її зближенню з комуністичною китайською культурою)».
Практику «синізації» було впроваджено Генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпінем протягом останніх років. Критики назвали цю ініціативу спробою змусити релігію повністю перейти під контроль китайського уряду і адаптуватися до комуністичних цінностей.
Крім того нові правила зобов’язують священників «вживати заходів, спрямованих на підтримку національної єдності». Їм заборонено вчиняти дії, спрямовані на «підрив національної єдності» або на «підтримку терористичної діяльності». Незрозуміло, щоправда, як саме згідно з цими правилами визначається поняття терористичної діяльності. У законі про національну безпеку Гонконґу, запровадженому в 2020 році, під нього підпадали такі дії як підпали та вандалізм громадського транспорту.
Зареєстрованим представникам духовенства у Китаї забороняється також «організовувати, приймати під своїм дахом або брати участь у несанкціонованих релігійних заходах, що проводяться за межами дозволених для цього місць», а також проповідувати у школах за винятком релігійних шкіл.
Зареєстровані представники духовенства повинні належати до однієї з державних релігійних організацій Китаю. Пастирям домашніх або підпільних церков реєструватися не дозволено. Вхід до культових приміщень «повинен регулюватися суворим контролем вхідних дверей, підтвердженням особи та офіційною реєстрацією».
Правила також передбачають «програму підготовки духовних осіб для їх політичного виховання» та їхню «культурну освіту». Діяльність представників духовенства потрібно оцінювати відповідно до поведінки, застосовуючи систему «покарань і винагород».
фінансово.
Щиро дякуємо!
